Замовника аудитором пов'язана зворотно пропорційно із оцінкою якості аудиту з боку замовника. Якщо при традиційному аудиті фінансової звітності замовник практично не впливає на якість аудиту (це заборонено стандартами аудиту), не надає йому оцінки7, то аудиту податкових декларацій притаманно, напроти, підвищений ступінь відповідальності аудитора за результати перевірки і можливість штрафних санкцій за неякісну перевірку. Такі обставини спонукають аудитора встановлювати тісний контакт з посадовими особами платника податку для з'ясування повноти і достовірності даних податкового обліку, наявність "підводних каменів" тощо.
При цьому під санкцію Д11С може потрапити рішення платника податку як результат:
• o слідування рекомендаціям аудитора;
• o самостійної позиції;
• o не виявленої підчас аудиту помилки (аудитор припустився помилки).
Відповідальність аудитора за наслідки кожного з варіантів подій бажано прописати в угоді на аудиторську перевірку із зазначенням рівня матеріальної (фінансової) відповідальності аудитора у разі застосування санкцій до замовника з вини аудитора, наприклад, у відсотках до суми гонорару аудитора.
Порядок підготовки податкової звітності оцінюється за такими показниками як: вчасність складання і надання декларацій до податкового органу; якість показників декларації та додатків до неї. Частково такі показники формуються через відсутність зауважень з боку податкового органу при камеральних та виїзних перевірках. Проте основна інформація про якість податкової звітності формується за підсумками комплексних або тематичних перевірок з боку ДПС та власне аудиторського дослідження.
Оцінка контрольного середовища
Відповідно до МСА 315 "Ідентифікація та оцінка ризиків суттєвих викривлень через розуміння суб'єкта господарювання і його середовища" (видання 2010 р.) компонентами внутрішнього контролю зазначено: середовище контролю, процес оцінки ризиків, інформаційна система, заходи контролю та моніторинг. Розглянемо кожний компонент з точки зору імплементації до умов аудиту податків.
Середовище контролю.
В МСА наголошується на двох аспектах: чи підтримується на підприємстві культура чесності й етичної поведінки персоналу та керівного складу; чи створюють у сукупності елементи середовища контролю прийнятну основу для інших компонентів внутрішнього контролю. Відносно аудиту податків ці аспекти є надзвичайно актуальними, оскільки дотримання чесності й етичної поведінки управлінського персоналу підприємства сприяє найкращому виконанню податкового обов'язку.
Крім етичних моментів важливо, з'ясувати рівень компетентності персоналу. В літературних джерелах до персоналу виставляється вимога щодо довіри йому з позицій професійного підходу. Якщо персонал не відповідатиме вимогам професійності, вся система контролю може бути неефективною, навіть якщо інші складові системи будуть правильно організовані. Права й обов'язки кожного співробітника повинні бути чітко сформульовані в посадових інструкціях. Особливу увагу в них слід приділити формулюванням функцій щодо ведення податкового обліку, оскільки в посадових інструкціях або взагалі вони не згадується, або недостатньо повно описані.
Поділ відповідних обов'язків є необхідним для запобігання зловживань і розкрадань, а також для виявлення випадкових помилок. Практика свідчить: якщо одна та сама людина проводить господарську операцію й відображує її в обліку або виконує всі облікові функції, починаючи від складання первинних документів і закінчуючи складанням балансу й декларацій, зростає ймовірність того, що помилка не буде виявлена. Така ситуація більш є характерною для малих підприємств.
Процес оцінки ризиків.
Аудитор повинен розуміти, які бізнес-ризики є характерними для підприємства, їх значущість, ймовірність їх виникнення. Зазначені компоненти є важливими для аудиту фінансової звітності. Водночас, бізнес-ризики, як досліджено, мають значно менший вплив на податкову звітність. Це пов'язано з тим, що правила складання такої звітності, на відміну від фінансової звітності, є більш визначеними (детермінованими) і грунтуються на нормах ПКУ, які не припускають множинного трактування або застосування іншого правилу оподаткування.
З іншого боку, в Україні ще мають місце факти ухиляння від нарахувань податків. Такі аспекти бізнес-процесу також є певною ознакою ризиків. Проте вони мають іншу природу - свідому дію керівництва платника податку. Цей характер ризику також слід брати до уваги під час перевірки системи оподаткування.
Інформаційна система.
У пп. 18 і 19 МСА 315 акцентується увага на впливі процедур інформаційних технологій (ІТ) на показники фінансової звітності. Для податкової звітності умови ІТ, їх вплив на показники також є актуальними. Тому доречним буде включення цього питання до анкетування системи внутрішнього контролю платника податків.
Заходи контролю та їх моніторинг.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Оцінка системи обліку“ на сторінці 1. Приємного читання.
