У чинному Податковому кодексі відсутнє визначення наведених понять. Серед загальних термінів (понять) у ПКУ знайшли відображення лише окремі поняття: принципи оподаткування (стаття 4), поняття податку (стаття 6), види податків (стаття 8), перелік податків (статті 9,10) та термінологічний апарат (стаття 14).
Характерним на сьогодні є той факт, що в літературі і в практиці зазначені поняття і дії фахівців підприємств з оподаткування доволі часто помилково поєднуються у єдине поняття "податковий облік". Зокрема, при розгляді питання формування податку на прибуток авторами статей, посібників аналізуються різні аспекти включення (не включення) певних операцій до складу оподатковуваних витрат/доходів, а отже, до бази оподаткування податку на прибуток. При цьому виникає запитання, чи підлягає віднесенню до оподатковуваних витрат понаднормована заробітна плата працівників підприємства ?
Відповідь на таке або аналогічне запитання з посиланням на норму статті Податкового кодексу чи підзаконного акта автори численних публікацій, як правило, називають питанням податкового обліку. Між тим, в наведеному прикладі йдеться про обрахунок об'єкта (бази) оподаткування, що за своєю суттю не є процедурою обліку.
З теоретичної та практичної точок зору процес справляння (стягування) податків слід розглядати як певні дії (кроки) спеціалістів підприємства (табл. 1.7):
Таблиця 1.7. КРОКИ І ДІЇ ПЕРСОНАЛУ СУБ'ЄКТА ГОСПОДАРЮВАННЯ ЗІ СПРАВЛЯННЯ ПОДАТКІВ
| 1 | Ідентифікація підприємства як платника податку (внеску, збору) |
| 2 | Визначення об'єкта оподаткування |
| 3 | Визначення, оцінка, розрахунок бази оподаткування |
| 4 | Оцінка альтернативних варіантів або оптимізація оподаткування |
| 5 | Застосування ставки податку, розрахунок суми податку |
| 6 | Уточнення порядку та терміну сплати податку |
| 7 | Встановлення порядку обчислення податку та аналіз його результатів |
| 8 | Складання первинних і зведених документів на господарські операції та події, що приводять до виникнення податку |
| 9 | Запис операцій в реєстри податкового та фінансового обліку |
| 10 | Складання декларацій ( податкових розрахунків) |
| 11 | Подача декларацій (податкових розрахунків) до податкового органу |
| 12 | Сплата податку (виконання сплати, контроль дат і сум основних платежів, авансів або переплат) |
| 13 | Контроль дат і сум відшкодувань податку з бюджету (для ПДВ) |
Зазначені кроки в практичній роботі фахівців підприємства- платника податку в контексті процесу справляння (стягування) податків, внесків, зборів слід розділити на дві частини; процес власне оподаткування і процес податкового обліку та звітності.
До прийомів процесу "оподаткування", на наш погляд, доцільно віднести кроки 1- 7 і частково 8. До прийомів процесу "податковий облік" - кроки 8 - 13, що наочно можна класифікувати у табл. 1.8.
Отже, процес "оподаткування" на рівні підприємства-платника податку можна визначити як певні дії та фінансово-аналітичні розрахунки персоналу підприємства-платника податку з
метою прийняття управлінських рішень щодо обрахування та сплати податку (збору) до бюджету. Певною мірою такі дії можна охарактеризувати як складову податкового менеджменту.
В. Довгалюк і Ю. Ярмоленко розглядають податковий менеджмент як процес управління податковою системою з метою реалізації податкової політики. До складових такого менеджменту на макрорівні зазначені автори відносять податковий облік і контроль оподатковуваних баз [30, с. 17 ]. З цього можна дійти висновку, що поняття оподаткування трактується в літературі по різному.
Таблиця 1.8. СКЛАДОВІ КРОКІВ ОПОДАТКУВАННЯ ТА ПОДАТКОВОГО ОБЛІКУ (ПОДАТКОВОГО РАХІВНИЦТВА)
| кроки оподаткування | кроки податкового обліку (рахівництва) |
| 1. Ідентифікація підприємства як платника податку (внеску, збору); 2. Визначення об'єкта оподаткування; 3. Визначення, оцінка, розрахунок бази оподаткування; 4. Оцінка альтернативних варіантів або оптимізація оподаткування; 5. Застосування ставки податку; 6. Уточнення порядку та терміну сплати податку; 7. Встановлення порядку обчислення податку та аналіз його результатів | 8. Складання первинних і зведених документів; 9. Запис операцій в реєстри податкового та фінансового обліку (узагальнення); 10. Складання декларацій (податкових розрахунків); 11. Подання декларацій (податкових розрахунків) до податкового органу; 12. Сплата податку (виконання сплати, контроль дат і сум основних платежів, авансів або переплат); 13. Контроль дат і сум відшкодувань податку з бюджету (для ПДВ) |
У свою чергу, поняття "податковий облік" характеризує процес фіксації (відображення) нарахованих (розрахованих) складових податкової бази, сум самого податку (податкового зобов'язання) та сплачених його суми. Певною мірою такі дії у колі певних кроків адміністрації платника податку можна охарактеризувати як поняття "рахівництво".
Поняття "оподаткування" і "податковий облік" слід розглядати в комплексі процесу стягування (справляння) певного податку. Проте функції податкового обліку за своєю суттю не повинні дублювати функції процесу "оподаткування". Обліку властиві функції, які характеризують саме облікові процеси - документування операцій, розрахункове узагальнення даних про об'єкт і базу оподаткування і податкові зобов'язання, відображення оподатковуваних операцій та результатів розрахунків в реєстрах обліку, на рахунках обліку та в формах податкової звітності. До останньої ми відносимо лише форми декларації, що затверджені податковим органом країни.
Сплата податку за звітний період, як відомо, не відображується у більшості форм податкових декларацій. їх дані обмежуються даними про нарахування податкового зобов'язання та його складовими. Між тим, для відображення повної картини розрахунків з бюджетом, з метою всебічного аналізу і прийняття оперативних рішень суми і дати сплати податку мають знайти своє відображення в системі податкового обліку. Такі дані доцільно відображувати у зведених відомостях такого обліку шляхом фіксації з первинного документа - банківська виписка з поточного рахунку платника податку.
В узагальненому вигляді суми нарахованого податкового зобов'язання та його сплати обов'язково фіксуються на рахунку фінансового обліку - рахунку 64. Проте з позицій комплексного контролю та аналізу аналітичні позиції такого зобов'язання доцільно відображувати в окремих відомостях податкового обліку. Зазвичай стан заборгованості перед бюджетом або бюджету перед платником податку єдиною синтетичною сумою фіксується в певних рядках балансу підприємства як складова зобов'язань (кредитове сальдо рахунку 64) або складова активу (дебетове сальдо рахунку 64).
Креативний підхід до організації податкового обліку
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розмежування понять "оподаткування" і "податковий облік"“ на сторінці 1. Приємного читання.
