Аналіз підходів щодо визначення та застосування податкових різниць

Облік і аудит податків в Україні

Натомість, до зазначених груп різниць потрібно ще додати відмінності за тими позиціями, за якими ПКУ зобов'язує платника податку вести відокремлений облік доходів та витрат за певними напрямами та видами діяльності. Зокрема це стосується:

• звільненої від податку певної діяльності платника податку (космічна, виробництво біопалива тощо)

• пільгових видів діяльності платника податку: для новостворених підприємств застосовують ставку податку 0 % податку, впровадження енергоефективних технологій (50 % ставки податку);

• різних форм діяльності, відмінних від класичних - спільна без утворення юридичної особи, управління майном тощо. Відокремлений облік доходів та витрат стає автономним блоком облікової інформації

Первинний облік податкових різниць.

Відповідно до ПБО 27 виявлення податкових різниць необхідно здійснювати на етапі первинного визнання та реєстрації первинного документа, яким оформлена відповідна операція. Зокрема, під час систематизації інформації, що міститься в прийнятих до обліку первинних документах, у регістрах синтетичного та аналітичного обліку, обов'язково проводять аналіз господарської операції на наявність податкових різниць. Проте окремим первинним документом виявлені податкові різниці не оформлюють. До такої ідеї схвально ставляться окремі автори [35].

На наш погляд, прибічники ідеї документування податкових різниць не враховують специфіку таких розрахунків. Суми різниць можна виявити переважно на етапі порівняння зведених аналітичних і навіть синтетичних даних, а не збору первинних даних. Наприклад, певна частина матеріальних витрат підприємства може не потрапити до податкових витрат у зв'язку із їх неналежністю до господарської діяльності платника податку. Тобто з початку потрібно кваліфікувати вже зафіксовану в регістрах операцію або подію за приналежністю до певних умов визнання згідно з ПКУ, а вже потім зафіксувати її в документі або регістрі. Отже, ідея відображення податкових різниць на етапі первинного спостереження господарських операцій не знаходить свого логічного підтвердження. В практичній діяльності це може призвести до зайвих витрат платника податку.

Сума розрахованої податкової різниці може бути оформлена бухгалтерською довідкою. Такий документ доцільно складати підсумком за місяць по доходах і витратах окремо. Джерелом інформації довідок слугують регістри обліку.

Реєстри та звітність з податкових різниць.

За одним з варіантів у чинних бухгалтерських реєстрах доходів і витрат доцільно виділити окремі графи або рядки для відображення різниць за відповідною класифікацією - тимчасова або постійна. Такий варіант більше притаманний ручним формам обліку. За другим - до існуючої системи регістрів на підприємстві для обліку податкових різниць має бути додано ще один реєстр для узагальнення інформації про податкові різниці звітного періоду з відповідних аналітичних рахунків, у розрізі класифікаційних груп з виділенням постійних податкових різниць (+/-) та тимчасових податкових різниць (+/-). Такий підхід пропонується нормою п. 11 ПБО 27. В автоматизованих формах обліку вибір форми регістра є довільним у межах тих форматів, які пропонуються конкретним програмним забезпеченням. Тому підприємства на власний розсуд обирають формати відомостей про суми різниць.

Способів розробки форм реєстрів з обліку податкових різниць може бути два: централізований і децентралізований. Прибічники першого вважають, що покладання завдання з формування реєстрів на бухгалтерів підприємств не сприятиме швидкому впровадженню нововведень [4]. Дослідження показують, що в централізації цього питання немає потреби. Автор є прибічником децентралізації технологічних функцій обліку. Саме таким шляхом йде облікова практика розвинених країн. Облікова політика підприємства виступає в цьому контексті інструментом реалізації законодавчих нормативів.

Окремі автори [35] вважають, що підсумкову інформацію з облікових регістрів податкових різниць, сформованих відповідно до ПБО 27, можна відображувати як в балансі, так і в звіті про фінансові результати. Проте впроваджувати такі пропозиції не доцільно з наступних причин.

По-перше, зазначений підхід передбачає "поєднання" двох різних облікових моделей: відображувати різниці одночасно і в балансі (за нормами П(С)БО 17 або МСБО 12), і в звіті про фінансові результати. Така модель обліку, на наше переконання, є свідченням еклектичного підходу до організації обліку з податку на прибуток. Як наслідок, на практиці відбудеться посилення державного контролю за підприємницькою діяльністю, підвищення фіскальної функції обліку і зростанні витрат на адміністрування податку.

По-друге, доповнення обліку інформацією щодо податкових різниць вступає в конфлікт із чинною системою обрахунку ВПА та ВПЗ відповідно до вимог П(С)БО 17. Складається подвійна система розрахунків та обліку податкових різниць з метою складання як балансу, так і податкової декларації.

По-третє, звіт про фінансові результати доповнюється елементами податкової декларації, що не є виправданим.

Отже, інформацію про податкові різниці у відповідності до вимог ПБО 27слід використовувати виключно з метою заповнення декларації з податку на прибуток. Це означає, що методика обліку за ПБО 27 лежить у площині податкового обліку і виступає його складовою частиною. Такий висновок підтверджується тим, що механізм податкових різниць започатковано саме податковим законодавством - статтею 44 ПКУ, а не бухгалтерським законодавством. Він призваний вирішувати проблеми оподаткування, а не бухгалтерського фінансового обліку.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз підходів щодо визначення та застосування податкових різниць“ на сторінці 3. Приємного читання.

Зміст

  • ВСТУП

  • ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ З ПОДАТКІВ

  • Міжнародний досвід застосування МСФЗ в контексті оподаткування прибутку підприємств

  • Призначення механізму податкових різниць

  • Досвід Російської Федерації

  • Генезис та розвиток податкового обліку і податкових розрахунків в Україні

  • Етап II. 1997 - 2000 рр

  • Особливості обліку валових доходів, валових витрат і амортизації

  • Методика відображення доходів і витрат у регістрах бухгалтерського обліку

  • Зведений аналітичний облік

  • Етап III. 2001 - 2005 рр.

  • Критичний аналіз статусу, функцій, об'єктів та методів податкового обліку

  • Фінансовий облік

  • Управлінський облік

  • Статус податкового обліку

  • Позиція центрального податкового органу

  • Позиція аналітиків та дослідників державного сектору

  • Розмежування понять "оподаткування" і "податковий облік"

  • Креативний підхід до організації податкового обліку

  • Предмет, схеми і функції податкового обліку

  • Об'єкти, методи та форми податкового обліку

  • Методи (прийоми, правила) обліку

  • Узагальнення податкової інформації у формах фінансової звітності

  • Висновок до розділу 1

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК ПІДПРИЄМСТВА ТА ВІДОБРАЖЕННЯ ЙОГО У ЗВІТНОСТІ

  • Російська Федерація

  • Регістри (реєстри) податкового обліку

  • Республіка Білорусь. Об'єкт оподаткування

  • Відмінності бухгалтерського та податкового підходів

  • Моделі зв'язку інформації фінансової і податкової звітності в контексті механізму податкових різниць

  • Вибір формули розрахунку оподатковуваного прибутку

  • Застосування нових термінів

  • Порядок формування оподатковуваних доходів

  • Аналіз підходів щодо визначення та застосування податкових різниць
  • Методика застосування порівняльних підходів

  • Варіанти моделей взаємозв'язку систем фінансового та податкового обліку

  • Методологія обліку доходів із застосуванням механізму податкових різниць

  • Вплив договірних умов на методику обліку доходів

  • Відображення операцій особливого виду

  • Методика визначення податкових різниць щодо доходів в контексті вимог МСФЗ

  • Цільове фінансування (субсидії, субвенції, дотації)

  • Інші доходи

  • Оподаткування дивідендів

  • Методологія обліку витрат із застосуванням механізму податкових різниць

  • Загальновиробничі витрати

  • Нормування витрат

  • Облік повернених товарів

  • Амортизаційні відрахування

  • Розподіл витрат за звільненими від оподаткування операціями

  • Методика визначення податкових різниць щодо витрат за МСФЗ

  • Інші операційні витрати

  • Інші витрати

  • Методичні аспекти узагальнення обліково-податкової інформації з податку на прибуток

  • Вибір реєстрів та рахунків податкового обліку

  • Вибір рахунків обліку податкових різниць

  • Інвентаризація активів і зобов'язань: податковий аспект

  • Податкові наслідки формули нестачі активів

  • Розрахункові аспекти механізму податкових різниць

  • Бухгалтерське узагальнення

  • Висновки до розділу 2

  • МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ ТА ІНШИХ ПОДАТКІВ

  • Республіка Білорусь

  • Документальне оформлення

  • Країни ЄС

  • Моделі зв'язку інформації фінансової та податкової звітності з ПДВ

  • Методика застосування податкових накладних

  • Розбіжності за специфічними операціями

  • Особливості побудови реєстрів аналітичного обліку та їх удосконалення

  • Порівняння аналітичних позицій різних видів обліку

  • Методика організації інформаційної база бухгалтерського обліку

  • Особливості обліку ПДВ у разі нестач при інвентаризації майна

  • Особливості обліку ПДВ у бюджетних установах

  • Методичні аспекти розподілу і обліку податкового кредиту

  • Відображення коригування податкового кредиту в бухгалтерському обліку протягом року

  • Особливості коригувань за операціями придбання основних засобів

  • Особливості коригувань ПК при застосуванні касового методу ПДВ

  • Проблеми обліку інших податків і зборів та шляхи їх вирішення

  • Облік операцій з розподілу продукції

  • Висновки до розділу 3

  • МЕТОДОЛОГІЯ І ОРГАНІЗАЦІЯ АУДИТУ ПОДАТКІВ

  • Нормативні джерела

  • Звітність аудиторів

  • Класифікація аудиту податків

  • Організаційний аспект

  • Прийоми планування аудиту податків та оцінки системи внутрішнього контролю

  • Спільні підходи до складання загального плану аудиту та програми.

  • Планування перевірки глибини аналітичного бухгалтерського фінансового обліку

  • Особливості планування аудиту малих суб'єктів аудиторської діяльності

  • Оцінка системи внутрішнього контролю підприємства платника податків

  • Вивчення схем оптимізації податків

  • Оцінка системи обліку

  • Методика побудови робочих та підсумкових документів

  • Формування остаточного аудиторського файлу

  • Методичні аспекти складання та застосування звітів (висновків) аудитора

  • Методика розрахунку та контроль показника податкового навантаження

  • Висновки до розділу 4

  • ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА