• o податкові різниці щодо інших доходів;
• o податкові різниці щодо собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);
• o податкові різниці щодо інших операційних витрат;
• o податкові різниці щодо інших витрат;
• o податкові різниці щодо надзвичайних доходів;
• o податкові різниці щодо надзвичайних витрат.
Отже, в основу класифікації різниць в ПБО 27 закладено бухгалтерський підхід. Виходячи з того, що цей документ прийнято Мінфіном України, його можна розглядати як такий, що має статус бухгалтерського стандарту. Слід зауважити, що такий підхід Мінфіну протирічать концептуальній основі фінансової звітності за МСФЗ.
Аналіз теоретичних досліджень сутності податкових різниць.
Сутність податкових різниць за попереднім законодавством (до 2011 р.) та їх відображення в обліку висвітлено в роботах О. Бородкіна, Б. Валуєва, М. Карпушенко, Л. Ловінської, В. Орлової, Г. Ямборко та ін.
Зазначену проблему за нормами ПКУ досліджували В. Бабіч, О. Ганяйло, Е. Гейєр, І. Герасимович, І. Жураковська, Л. Ловінська, С. Кучер, Г. Назарова, А. Озеран, І. Стефанюк, О. Шелковникова та інші вітчизняні вчені-економісти. У їхніх публікаціях розкрито причини та сутність розбіжностей між фінансовим і податковим обліком, а також надані пропозиції щодо їх узгодження. Проте недостатньо уваги приділяється обгрунтуванню як практичній апробації нововведень, так і можливості застосування іншого, ніж механізм податкових різниць, підходу до розрахунків та обліку податку на прибуток.
Призначення обліку податкових різниць.
Ураховуючи значущість нововведень для теоретичних досліджень та методичних підходів важливо окреслити призначення розрахунків та обліку різниць. Відповідно до норм ПКУ податкові різниці - об'єкт бухгалтерського обліку, обчислення яких передбачено податковим законодавством. За суттю вони є сполученою ланкою між показниками декларації з податку на прибуток та фінансової звітності. Як зазначає І. Жураковська, завдяки відображенню податкових різниць в обліку за методологією ПБО 27 стає можливим заповнення відповідних нововведених розділів до звіту про фінансові результати як форми фінансової звітності [35, с. 17].
З іншого боку, посилюється фіскальна функція обліку через зміцнення механізму контролю перевіряючим органом ДПС за показниками декларації з податку на прибуток. Адже з'являються додаткові об'єкти контролю - реєстри податкових різниць та форми фінансової звітності платника податку на прибуток. Отже, можна впевнено стверджувати: основною метою нововведених розрахунків у систему бухгалтерського і податкового обліку є посилення фіскальних функцій обліку і введення додаткового механізму контролю за показниками декларації в цілях додаткової мобілізації ресурсів до державного бюджету країни.
Такий підхід призводить до зростання витрат на адміністрування податку на прибуток. Відсутність вітчизняних досліджень з питань окупності та ефективності нового механізму не дає змоги дати йому позитивну оцінку з точки зору інтересів бізнесу - платників податків. Тому на ранніх етапах вивчення проблеми виникає сумнів щодо доцільності такого складного механізму заради складання і контролю лише однієї декларації одного з численних податків в Україні. Як зазначалося раніше, у цьому розділі, у середньому за 5 останніх років частка податку на прибуток у податкових надходженнях державного бюджету України не перевищує 22 %. Стала тенденція характерна яку до періоду дії ПКУ, так і після набуття ним чинності. Отже, пропорційність надходжень податку на прибуток підприємств до бюджету не відповідає рівню зростання витрат з адміністрування цього податку. За нашими прогнозними оцінками, витрати підприємства - платника податку з адміністрування податку за рахунок введення механізму податкових різниць зростатимуть приблизно на 50 %. Серед додаткових робіт з'являється розрахунок ТПР та ППР, система контролю за відслідковуванням погашення таких різниць у звітному та наступних звітних періодах. Також збільшується вірогідність помилок в обліку та звітності.
Класифікація податкових різниць.
Поява ПБО 27 зумовила нові аналітичні підходи до класифікації податкових різниць. Автор І. Жураковська [35] однією з перших провела таку класифікацію і запропонувала три групи податкових різниць:
• o податкові різниці, зумовлені особливими вимогами і обмеженнями ПКУ і П(С)БО до визнання доходів і витрат;
• o податкові різниці, зумовлені включенням до бази оподаткування не доходів і витрат за операціями, а фінансового результату;
• o різниці, зумовлені різним тлумаченням видів діяльності підприємства у ПКУ та П(С)БО.
Вважаємо, що для виділення третьої групи немає підстав, оскільки йдеться не про різні доходи/витрати, а про ступінь агрегування доходів/витрат та їх належність до тієї чи іншої групи за ПБО 27 та ПКУ.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Облік і аудит податків в Україні» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Аналіз підходів щодо визначення та застосування податкових різниць“ на сторінці 2. Приємного читання.
