РОЗДІЛ 7. ОБЛІК ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

Величина тарифу розраховується за формулою:

Т = С х (1 + Кр),

де Т - величина тарифу на послуги пасажирського транспорту (грн/пас, грн/паскм, грн/год, грн/км);

С - собівартість перевезень (грн/пас, грн/паскм, грн/год, грн/км);

Кр - коефіцієнт рентабельності перевезень, за яким враховують рівень прибутковості роботи перевізника.

У Методичних рекомендаціях № 461 (п.3) подано й методику розрахунку кожної статті витрат з метою визначення тарифу (ціни послуги). Слід мати на увазі, що, відповідно до п. 2.7 Методичних рекомендацій № 461, у затверджуваний тариф на пасажирські перевезення не включаються такі платежі: страховий збір з пасажира за страхування від нещасних випадків на транспорті; ав-тостанційний збір; податок на додану вартість.

Зазначені платежі включаються додатково до вартості проїзду і зазначаються окремим рядком у пасажирських квитках. На підставі розробленого тарифу перевізники складають для кожного маршруту та за моделями автобусів документ під назвою "Таблиця вартості проїзду на маршруті" (приклад наведено в Додатку 4). У кожного перевізника формується своя величина витрат і тарифу.

Таким чином, у сучасних умовах немає єдиної тарифної сітки на проїзд автотранспортом загального користування, оскільки кожний перевізник проводить розрахунок і його погодження з державним органом індивідуальне. Нівелюючим чинником "різнобою" цін різних перевізників є вимоги до переліку статей калькуляції, які закладаються до тарифу та їх граничної величини.

Зокрема, статті витрат до тарифів повинні закладатися за економічно обґрунтованими нормами. Зокрема, це стосується розмірів:

- зарплати водіїв;

- відрахувань до соціальних фондів;

- паливо-мастильних матеріалів;

- вартості ремонтів;

- амортизації основних засобів (у т.ч. автотраспорту).

Наприклад, зарплата водіїв включається до тарифу на рівні мінімального IT розміру відповідно до законодавства. Або: паливо вимірюється за встановленими нормами витрачання і т.д.

Крім того, індивідуальний характер можуть носити: стаття за-гальновиробничих витрат, норма рентабельності, автостанційні послуги (в різних областях можуть коливатися від 8 до 15 % від тарифу), податок на додану вартість (відсутній ПДВ у разі нереєстрації перевізника платником цього податку).

Після погодження тариф доводиться до автостанцій на маршруті автобуса в приміському та міжміському сполученні. На основі тарифу перевізники та автостанції розраховують суми власних доходів і відображають їх у своєму обліку і звітності.

7.9. Відображення витрат у формах фінансової звітності

7.10. Податковий облік витрат діяльності підприємства

Види витрат. Обчислені та прийняті до податкового обліку витрати транспортного підприємства зменшують доходи від діяльності такого підприємства. Податковим кодексом України встановлено порядок відображення витрат діяльності будь-якого підприємства за даними бухгалтерського обліку. При цьому, відповідно до статті 138 ПКУ, всі витрати, які враховуються під час обчислення об'єкта оподаткування, поділяються на: