РОЗДІЛ 7. ОБЛІК ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ

Групування витрат за економічними елементами здійснюється для організації контролю за рівнем витрат у цілому по підприємству, визначення загального обсягу використаних підприємством матеріальних, трудових і грошових коштів, прийняття управлінських рішень щодо рівня витрат.

З іншого боку, стаття витрат характеризує вид витрат, які групуються з метою калькуляції собівартості послуг. Отже, групування за статтями витрат потрібне для організації аналітичного обліку витрат і калькулювання собівартості окремих видів перевезень, обчислення витрат у розрізі структурних підрозділів підприємства та розрахунку тарифів на перевезення.

Групування витрат за елементами забезпечується за допомогою 8-го класу рахунків. Втім основним для АТП є варіант обліку із застосуванням 9-го класу рахунків. Відповідно, групування витрат в бухобліку проводиться за статтями калькуляції. Під час комп'ютерного оброблення інформації подвійне групування витрат забезпечується відповідною програмою і не потребує в бухгалтера додаткового часу. Проте в такому варіанті теж є недолік. Оскільки всі витрати з кредиту рахунків зарплати (661), палива (203) та інших витрат "йдуть" на клас 8 рахунків (Дт 80 Кт 661, 203), а з нього - вже на дебет рахунків 23, 91, 92, 93, 94 з кредита рахунка 80, то за такою кореспонденцією важко ідентифікувати конкретний зміст статей витрат. Тому доцільно витрати облікувати в два етапи. На першому етапі застосовується рахунок 23 і рахунки класу 9. При цьому витрати групуються за статтями калькуляції (паливо, зарплата тощо).

Приклад групування наведено в табл. 7.3. На другому етапі в разі необхідності по закінченні місяця (кварталу) статті диференціюються на елементи витрат у довідковому порядку.

7.3. Реєстри та методика фінансового обліку витрат

Згідно з Рекомендаціями Міністерства фінансів, підприємства транспорту, як і інших галузей, мають можливість використовувати для синтетичного обліку витрат журнал 5 (без застосування 8-го класу рахунків) або журнал 5А (із застосуванням 8-го та 9-го класу рахунків). Закон про бухоблік та національні стандарти не обмежують також права підприємства в розробленні "своїх" форм реєстрів, які будуть корисні для ведення обліку. Більше того, застосування автоматизованих програм унеможливлює використання тільки типових форм реєстрів.

Тому підприємства самостійно вирішують, які аналітичні реєстри слід застосовувати в обліку. Як відомість аналітичного обліку витрат АТП доцільно застосовувати форму наведену в табл. 7.3.

Таблиця 7.3

Відомість аналітичного обліку витрат по АТП (дебет субрахунка 231 "Автобусні перевезення") (до журналу 5) за_20_р.

Продовження табл. 7.3

Продовження табл. 7.3

Призначення цієї відомості - групувати аналітичні позиції витрат аТп за відповідними статтями в розрізі кореспондуючих рахунків (по кредиту різних рахунків в дебет рахунка 23) і визначати суму виробничої собівартості. Ця відомість заповнюється на підставі первинних документів та згрупованих аналітичних відомостей за відповідними статтями, які заповнюють у підрозділах підприємства.

Відомості аналогічних форм в АТП ведуть за всіма субрахунками рахунка 23. На підставі узагальнюючої форми зводяться суми кореспондуючих рахунків на рівні синтетичного рахунка для запису в журнал-ордер та головну книгу. Така послідовність обліку (від аналітики до синтетики) притаманна класичному варіанту бухгалтерського обліку.

Таким чином, за дебетом рахунка 23 "Виробництво" в АТП проводиться накопичення прямих витрат виробництва в кореспонденції з кредитом рахунків 20,22,23,63,64,65, 66, 68, 91. За кредитом цього рахунка витрати списуються на собівартість реалізації послуг - у дебет рахунка 90 з кредиту рахунка 23. Сальдо на кінець місяця, кварталу, року за рахунком відсутнє.

За дебетом рахунка 91 "Загальновиробничі витрати" проводиться накопичення витрат накладного характеру загальновиробни-чого призначення (зарплата майстрів, слюсарів-ремонтників, нарахування на зарплату, амортизація цехів тощо). За кредитом списуються накопичені витрати на рахунок 23 (у частині розподілених витрат). При цьому обирається база розподілу ЗВВ, наприклад, сума прямих витрат. З метою планування тарифу встановлюється планова величина ЗВВ у відсотках до суми прямих витрат. У нашому прикладі (див. табл. 7.3) встановлено 2,5% від прямих витрат АТП. Сальдо на кінець місяця, кварталу, року по рахунку відсутнє.

За дебетом рахунка 90 "Собівартість реалізації" щомісяця відбивається накопичення виробничої собівартості з кредиту рахунка 23. За кредитом щомісяця проводиться закриття рахунка в дебет рахунка 79 "Фінансові результати". Сальдо на кінець місяця, кварталу, року по рахунку відсутнє.

Отже, собівартість перевезень транспортного підприємства формується послідовно на рахунках 23,91,90, 79 (за дебетом у частині прямих витрат).

В умовах розподілу бухобліку на фінансовий та управлінський послідовність та аналітичність записів може бути іншою. При цьому фінансовий облік обмежується зведенням кореспондуючих сум рахунків за журналами та в головній книзі без виділення аналітичних позицій та статей витрат. Наприклад, дебет рахунка 231 з кредиту рахунка 203 - списання паливо-мастильних матеріалів на роботу автомобілів, без виділення на рахунку 23 аналітичних позицій (підрозділ, стаття витрат, елемент витрат). Останні позиції прописуються і виконуються в управлінському обліку. У разі роздільного обліку бажано ув'язувати підсумки аналітичних позицій управлінського обліку із синтетичним (фінансовим) обліком.

Крім прямих виробничих витрат, АТП несуть і інші витрати діяльності, які враховують на відповідних рахунках: 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші операційні витрати", 95 "Фінансові витрати", 96 "Втрати від участі в капіталі", 97 "Інші витрати", 98 "Податки на прибуток", 99 "Надзвичайні витрати". Дебетові обіги з цих рахунків по закінченні місяця закривають на рахунок 79, на дебеті якого формується загальна сума витрат діяльності АТП. При порівнянні з кредитовим обігом (доходи) розраховують прибуток або збиток у діяльності підприємства.

7.4. Одиниці та методи калькулювання автопослуг