Кінцевою метою калькулювання є визначення фактичної собівартості одиниці транспортних робіт, послуг.
Собівартість перевезень (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати транспортних підприємств, безпосередньо пов'язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів і пасажирів, а також виконанням робіт, послуг, що забезпечують перевезення (п.3 Рекомендацій № 65).
Приступаючи до калькуляції в умовах конкретного підприємства, слід визначитися з методом обчислення витрат та калькуляційною одиницею.
Калькуляційна одиниця. Під калькуляційною одиницею розуміють те, собівартість чого розраховується. До речі, в Рекомендаціях № 65 стосовно автотранспорту не наведено, які саме калькуляційні одиниці слід використовувати. Але сказано про узагальнюючу калькуляційну одиницю транспортної роботи - показник суми витрат, що припадає на 1 гривню отриманих підприємством доходів (п. 46).
Методи калькулювання. Якими методами калькулювання користуються автотранспортні підприємства? На практиці переважають два методи: простий та позамовний. Рекомендації № 65 додають до цього ще нормативний метод, або стандарт-костінг.
Нормативний метод у Рекомендаціях № 65 (п. 42-45) описаний більше за інші, але прикладу розрахунку не наведено. До речі, як і за іншими методами. Головна відмінність цього методу полягає в тому, що базовою є нормативна (планова) калькуляція одиниці та всього обсягу перевезень. Фактичну собівартість розраховують не за прямим методом, а за допомогою відхилень від норм. Суми відхилень можуть бути як позитивні, так і негативні. На практиці цей метод застосовують у повному обсязі рідко.
Простий метод (не описаний у Рекомендаціях № 65) використовують переважно в дійсно простих умовах - на малих або вузькоспеціалізованих підприємствах, коли підприємство надає один-два види послуг і передбачає усіх витрат звітного періоду на кількість виконаних послуг (кілометри пробігу, тонно-кілометри, пасажиро-кілометри, години роботи). Наприклад, АТП за місяць виконало 100 000 кілометрів пробігу автобусами. Загальна сума прямих операційних витрат за цей період становила 60 000 грн. Відтак, середня собівартість 1 км пробігу автобуса становить 0,60 грн (60 000: 100 000).
Позамовний метод є найбільш поширений. Застосовується за умови, якщо:
- маршрути пасажирських або вантажних перевезень і тоннаж вантажу, що перевозиться, кожного разу різні;
- використовуються різні марки та модифікації автобусів, автомобілів під час надання платних послуг замовникові;
- до різних замовників застосовується різний підхід щодо вартості пального, ступеня сервісу на маршрутах;
- інші індивідуальні ознаки послуг.
Застосування позамовного методу буде розглянуто нижче на прикладі (табл. 7.4).
7.5. Варіанти розрахунку собівартості, її зв'язок із ціною послуг
7.6. Методика розподілу загальновиробничих витрат
До важливих завдань обліку і калькуляції належить розподіл загальновиробничих витрат (ЗВВ). Такі витрати характерні для виробничих АТП; їх не застосовують у тих підприємствах, які не мають матеріально-технічної бази. При цьому важливо з'ясувати склад витрат; об'єкт розподілу витрат; метод розподілу витрат. Розглянемо ці питання з позицій нормативних документів Мінтрансзв'язку - Положення № 65 та Рекомендацій № 461.
Склад ЗВВ наведено в п. 35 Рекомендацій № 65 та в п.7 додатка 2 до Методичних рекомендацій № 461.
Об'єкти розподілу. Фактичну суму загальновиробничих витрат згідно з п. 57 Рекомендації № 65, пропонують розподіляти між:
1) основним виробництвом з подальшим розподілом між видами перевезень;
2) допоміжним виробництвом у частині робіт, призначених для потреб власного капітального будівництва, непромислових господарств, а також реалізації;
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Бухгалтерський і податковий облік автотранспорту та перевезень» автора Базилюк А.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ 7. ОБЛІК ВИТРАТ ДІЯЛЬНОСТІ ТА КАЛЬКУЛЯЦІЯ АВТОПЕРЕВЕЗЕНЬ“ на сторінці 4. Приємного читання.