Розділ «Модуль 4. Операції банків з цінними паперами, позабалансові та операції щодо забезпечення фінансової стійкості банку»

Банки інвестують кошти у цінні папери, маючи при цьому різні цілі:

- розширення дохідної бази за рахунок зростання вартості цінних паперів, одержання прибутку у формі процентів, дивідендів, дисконту, курсової різниці від перепродажу цінних паперів;

- підтримка ліквідності банку шляхом створення вторинних резервів у формі високоліквідних цінних паперів (інструментів грошового ринку), які у разі необхідності легко можна реалізувати або використати як заставу при позичанні коштів;

- забезпечення диверсифікації банківських операцій з метою мінімізації банківських ризиків і стабілізації доходів;

- формування контрольного пакета цінних паперів і участь в управлінні діяльністю об'єкта інвестування;

- розширення клієнтської бази, забезпечення присутності банку на найдинамічніших ринках.

Цілі інвестиційної діяльності визначають форму інвестицій у цінні папери.

У Стратегічні інвестиції - це вкладення коштів у цінні папери конкретних емітентів з метою формування контрольного пакета цінних паперів компанії й управління її діяльністю.

5. Портфельні інвестиції - це вкладення коштів у цінні папери різних видів, що належать різним емітентам, але управляються як єдине ціле з метою приросту капіталу на основі зростання курсової вартості портфеля й одержання прибутку від створення цінними паперами стабільних грошових потоків (дивідендів, процентів) при диверсифікації ризиків.

У цілому, розглядаючи портфельне управління інвестиційними цінними паперами, студенти повинні вміти розрізняти:

- активні портфелі цінних паперів, формування яких пов'язано зі спекулятивними оборотами за короткостроковими цінними паперами, придбаними для перепродажу;

- пасивні портфелі цінних паперів, що придбані для інвестиційних цілей. До типів такого портфеля відносять портфелі росту, доходу, ризикового капіталу, збалансовані, спеціальні та різні різновиди інвестиційних портфелів.

У цілому, тип портфеля - це його інвестиційна характеристика, основана на відношенні доходу і ризику. Важливою ознакою при класифікації типу портфеля є те, яким чином та за рахунок якого джерела цей дохід отримано: за рахунок зростання курсової вартості або за рахунок поточних виплат - дивідендів, процентів.

Процес інвестування в цінні папери складається з кількох етапів (напрямів):

1) визначення цілей, горизонту і форми інвестицій. Як уже зазначалося, цілі інвестицій можуть бути стратегічними або портфельними;

2) інвестиційний аналіз. Найпоширенішими вважаються два напрями аналізу - фундаментальний і технічний. Результати такого аналізу дають змогу оцінити, наскільки загальна ситуація на ринку сприятлива для інвестування, і виявити фактори, що детермінують її в короткостроковій і довгостроковій перспективі, тобто передбачити зміни ціни цінних паперів у портфелі банку. У першій половині XXI ст., у зв'язку з глобальною фінансовою кризою, на перше місце виходить завдання оцінити, перш за все, дохідність і ризик інвестиційного інструменту, а не просто передбачити ціну. В основі такого аналізу лежить використання ймовірнісно-статистичних методів;

3) формування й управління портфелем цінних паперів - структура портфеля цінних паперів залежить від цілей інвестиційної діяльності банку і від обраної банком інвестиційної стратегії - пасивної чи активної. Головне завдання банку-інвестора - це сформувати ефективний портфель, тобто портфель, який забезпечує найвищий рівень очікуваного доходу за даного рівня ризику або найменший ризик за даного рівня доходу;

4) оцінювання ефективності інвестиційної діяльності. Під оцінюванням ефективності мається на увазі, по-перше, періодичний контроль за тим, наскільки реальні результати інвестиційної діяльності відповідають цілям політики, сформованої банком, і, отже, наскільки ефективною виявилася стратегія банку з формування й управління портфелем. По-друге, ефективність, безумовно, оцінюється дохідністю вкладень, яка досягнута банком за відповідний проміжок часу, порівняно з показниками інших інвесторів або ринку взагалі.

Розглядаючи інвестиційні операції банку з цінними паперами важливим також є розуміння загальних принципів оцінки цінних паперів у портфелях банку:

- цінні папери в торговому портфелі первісно оцінюють за справедливою вартістю - сумою, за якою цінний папір може бути реалізований. Зокрема, справедлива вартість цінних паперів, що перебувають в обігу на організаційно оформлених ринках, визначається за їх ринковою вартістю. А ринкова вартість цінних паперів - це сума коштів, яку можна отримати від продажу цінних паперів на активному ринку.