Розділ «Модуль 4. Операції банків з цінними паперами, позабалансові та операції щодо забезпечення фінансової стійкості банку»

o іменні або на пред'явника;

o процентні, дисконтні, або цільові;

o у документарній формі або бездокументарній.

Підприємства, зокрема банки, розміщують свої облігації тільки після повної сплати статутного капіталу. Підприємство (банк) має право розміщувати облігації на суму, яка не перевищує трикратного розміру власного капіталу або розміру забезпечення, що надається йому з цією метою третіми особами.

Залучення коштів шляхом емісії облігацій має для банку певні переваги порівняно:

а) з емісією акцій:

- проценти, які банки виплачують за зобов'язаннями, вираховуються з прибутку;

- боргові зобов'язання не надають їх власникам права голосу на зборах акціонерів;

б) з міжбанківським кредитом або залученням депозитів:

- ціна коштів, залучених у такий спосіб є відносно меншою і фіксованою (зазначається в умовах випуску), що в умовах інфляції становить для банку-емітента значну вигоду;

- термін погашення облігації, як правило, вимірюється роками, тобто значно переважає строки за міжбанківськими кредитами або залученими депозитами;

- банк-емітент може не повертати кошти власникам облігацій, якщо останні по закінченні терміну обігу будуть конвертовані в акції банку.

Банківські установи можуть купувати боргові цінні папери на дату їх випуску або після цієї дати протягом строку їх дії. Боргові цінні папери можуть бути придбані за номіналом, з надбавкою (премією) або знижкою (дисконтом).

Відповідно, премія - це перевищення ринкової вартості (вартості придбання) облігації над її номінальною вартістю без урахування нарахованих на час придбання відсотків (купона).

Дисконт - це різниця між номінальною вартістю облігації та її ринковою вартістю (вартістю придбання), якщо остання нижча за номінальну без урахування нарахованих на час придбання відсотків.

Також важливою характеристикою облігації є її дохідність. Розрізняють такі види дохідності: купонну, поточну та повну.

Купонна дохідність визначається відносно номіналу і показує, який відсоток нараховується щорічно власникові облігації. Ця ставка встановлюється згідно з умовами випуску.

Поточна дохідність визначає відсоток, який щорічно одержує власник облігації на інвестований капітал. Вона розраховується як відсоткове співвідношення між річним купонним доходом від облігації і тією ціною, за якою інвестор її придбав. Слід розрізняти дохідність, що наводиться у біржових зведеннях, і дохідність для певного інвестора: у першому випадку використовується поточний курс цінного паперу, у другому - у знаменнику записують курс, за яким облігацію купив інвестор.

Повна дохідність характеризує не тільки поточний дохід за облігацією, а й виграш (збиток), що його одержує інвестор, погашаючи облігацію за ціною, вищою або нижчою за ціну купівлі.

1.3. Особливості емісії ощадних (депозитних) сертифікатів та інших боргових цінних паперів банками.