Розділ «Модуль 4. Операції банків з цінними паперами, позабалансові та операції щодо забезпечення фінансової стійкості банку»

Сертифікати з фіксованою дохідністю - це сертифікати, які забезпечені іпотечними активами та посвідчують права власників щодо отримання номінальної вартості та процентів в передбачені умовами випуску сертифікатів терміни, а також право на задоволення вимог - у разі невиконання емітентом взятих на себе зобов'язань - з вартості іпотечних активів, що є забезпеченням випуску сертифікатів з фіксованою дохідністю, переважно перед іншими кредиторами емітента.

Сертифікати участі - це сертифікати, які забезпечені іпотеками та посвідчують частку його власника у платежах за іпотечними активами. Власник сертифікатів участі має право на отримання частки у платежах за іпотечними активами відповідно до договору про придбання сертифікатів та на задоволення вимог - у разі невиконання емітентом взятих на себе зобов'язань - з вартості іпотечних активів, які перебувають у довірчій власності управителя.

Закон України "Про іпотечні облігації" визначає правові засади випуску та обігу іпотечних облігацій, вимоги до їх іпотечного покриття, а також особливості державного регулювання і нагляду у цій сфері. Законом передбачається два види облігацій: звичайні іпотечні облігації та структуровані іпотечні облігації. Банки можуть бути емітентами звичайних іпотечних облігацій. Емітентом структурованих іпотечних облігацій є спеціалізована іпотечна установа.

Іпотечні облігації - це облігації, виконання зобов'язань емітента (банку) за якими забезпечене іпотечним покриттям. Іпотечні облігації є іменними цінними паперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов'язання емітента (банку) відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацією надає її власникові право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного покриття. У свою чергу, іпотечне покриття визначається як іпотечні активи, а також інші активи, які забезпечують виконання зобов'язань емітента за іпотечними облігаціями.

Порядок випуску (емісії) звичайних іпотечних облігацій:

1) банк (іпотечний кредитор) надає іпотечний кредит;

2) банк емітує звичайні іпотечні облігації під забезпечення заставних, які йому належать;

3) банк продає звичайні іпотечні облігації та бере зобов'язання щодо виплати основного боргу і процентів;

4) інвестори купують облігації та отримують платежі в рахунок погашення основного боргу і виплати процентів від банку (іпотечного кредитора);

5) управитель від імені власника іпотечних цінних паперів здійснює управління іпотечним покриттям;

6) іпотечні кредити залишаються на балансі банку, але враховуються на окремому рахунку;

7) у випадку банкрутства емітента (банку), власники облігацій мають вищий пріоритет над правами чи вимогами інших осіб щодо іпотечного покриття.

Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює державну реєстрацію випусків і проспектів емісії іпотечних облігацій.

1.4. Емісія похідних цінних паперів. Банки можуть емітувати фінансові похідні цінні папери, а саме, такі як:

Варант - це похідний цінний папір, що надає пільгове право на купівлю акцій емітента протягом визначеного періоду (звичайно декілька років) за обумовлену ціну.

Опціони - це похідні короткострокові цінні папери, які дають право власнику купувати, продавати інші цінні папери протягом визначеного періоду за визначеною ціною контрагента, який за грошову премію приймає на себе зобов'язання реалізувати це право. Розрізняють фінансові, валютні та товарні опціони, які обслуговують відповідні взаємовідносини.

Ф'ючерси - це похідні цінні папери, що розглядаються як короткострокові контракти на продаж певного цінного паперу за визначеною ціною на визначену майбутню дату. Розрізняють товарні, валютні, фінансові ф'ючерси. Останні - пов'язані з обігом цінних паперів.

У цілому емісія цінних паперів пов'язана для банків з фінансовими і функціональними ризиками. Велике значення для емісійної діяльності має ризик нерозміщення цінних паперів на ринку і ринковий ризик. Рівень цих ризиків визначається:

o інвестиційною привабливістю цінних паперів;

o наявністю на ринку платоспроможного попиту і взагалі кон'юнктурою ринку;