Розділ «Модуль 4. Операції банків з цінними паперами, позабалансові та операції щодо забезпечення фінансової стійкості банку»

1. Прийняття рішення про випуск акцій учасниками або загальними зборами акціонерів, що оформлюється протоколом після обґрунтування рішення щодо доцільності створення нового банку (акціонерного товариства) відповідно до установчого договору; а при додаткових емісіях (якщо сума емісії не перевищує /3 статутного капіталу банку) - рішення приймає Правління даного акціонерного банку.

2. Державна реєстрація випуску акцій та відповідного проспекту емісії (узгодженого з НБУ) у Національній комісії цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) з присвоєнням реєстраційного номера.

3. Публікація проспекту емісії акцій в органах преси Верховної Рада України і Кабінету Міністрів України та в офіційному виданні фондової біржі до початку передплати на акції за 10 днів до розміщення акцій. Такий проспект емісії містить інформацію про емітента, зокрема, про його фінансово-господарський стан та безпосередньо про емісію акцій (тип, форма випуску, кількість та номінальна вартість акцій, дата прийняття рішення про відкрите розміщення акцій та строки їх розміщення, порядок і форми виплати доходу за акціями). У цілому, проспект емісії банківських акцій підписується Головою Правління банку, аудитором та засвідчується печаткою.

4. Організація відкритого розміщення акцій банку на ринку - публічного акціонерного товариства (протягом року) може здійснюватися безпосередньо емітентом (прямий продаж) або через професійних посередників ринку цінних паперів (андеррайтерів). Розміщення акцій може здійснюватися шляхом передплати і через фондову біржу за рішенням головного банку не раніше ніж через 30 днів після опублікування оголошення про їх випуск.

5. Подання звіту до НКЦПФР про результати розміщення акцій після закінчення строку їх відкритого розміщення та одержання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

У цілому, економічне обґрунтування, розробку пакета документації та емісію акцій здійснює Управління цінних паперів і біржової діяльності головного банку. Випуск акцій здійснюється в обсязі статутного капіталу банку, додатковий випуск можливий тоді, коли всі раніше випущені акції повністю оплачені за вартістю, не нижчою за номінальну. Банк може приступити до здійснення емісії цінних паперів з моменту видачі дозволу Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку капіталу.

Акції продаються їм за курсовою вартістю, яка визначається як сума номінальної вартості плюс сума курсової надбавки. Рішення про розміщення мінімальної курсової надбавки приймає Правління головного банку.

Слід зазначити, що прості акції продаються шляхом укладання між банком і клієнтом договору-заявки у двох примірниках. У такому договорі вказуються: статус обох сторін, кількість простих іменних акцій, їх номінальна і загальна сума, оплачена акціонером (10 % оплачується одразу, решта - до кінця передплати). Привілейовані акції можуть бути випущені на суму, що не перевищує 25 % статутного капіталу банку.

За формою, у якій здійснюється випуск та обіг акцій, вони поділяються на ті, що мають документарну форму, і ті, що мають бездокументарну електронну форму, тобто існують у вигляді комп'ютерних записів.

На кожного акціонера ведеться особовий рахунок. Після зарахування сплачених коштів на кореспондентський рахунок банку акціонеру видається свідоцтво про кількість і номінальну вартість акцій з підписами керівника банку і печаткою установи банку.

Важливою складовою процесу емісії акцій також є дивідендна політика, яка стосується рішень про розміри відрахувань на виплату дивідендів, які приймаються загальними зборами акціонерів банку. При цьому нарахування дивідендів здійснюється після розподілу прибутку з тієї сум, яка залишилася у банку після сплати податків та інших відрахувань. У випадку недостатності прибутку, нарахування дивідендів за привілейованими акціями проводиться за рахунок резервного фонду. За рішенням загальних зборів дивіденди можуть виплачуватись новими акціями, облігаціями, іншими цінними паперами, товарами, іноземною валютою (якщо акції були оплачені валютою).

1.2. Особливості емісії облігацій. Банківські установи залучають додаткові ресурси також за рахунок випуску своїх боргових зобов'язань і, зокрема, облігацій.

Банківські облігації належать до цінних паперів, які є в обігу на території України. Вони засвідчують внесення їхніми власниками грошових коштів і підтверджують зобов'язання відшкодувати їм (власникам) номінальну вартість у зазначений термін із виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску).

Банки, створені у формі акціонерних товариств, мають право випуску облігацій на загальну суму, що не перевищує 25 % від їхнього статутного капіталу, причому лише після повної оплати раніше емітованих ними акцій.

Випуск облігацій забороняється:

- для формування або поповнення статутних фондів банків;

- для покриття збитків від господарської діяльності.

Рішення про випуск облігацій приймається емітентом і оформляється протоколом, який має містити інформацію стосовно емітента, мети випуску і виду облігацій, загального обсягу емісії (позики), порядку випуску облігацій та виплати доходів за ними, строків і порядку погашення облігацій тощо. Технологія випуску, реєстрації та обігу облігацій значною мірою схожа з технологією випуску і реєстрації акцій.

Ефективність залучення ресурсів за допомогою емісії облігацій тісно пов'язана з їх ліквідністю та ціною. У свою чергу, ці характеристики облігаційної позики визначаються у зарубіжній банківській практиці рейтингом облігацій, що присвоюється відомими рейтинговими агентствами та забезпечує їх емітентові кращі цінові умови за більш високої ліквідності.

Згідно з законодавством України підприємства, у т.ч. банки, можуть випускати облігації різних видів: