Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

Оплата векселів, в яких банк виступає особливим платником (доміциліантом) здійснюється банком за дорученням довірителя-платника за векселем на підставі одержаних від довірителя інструкцій, тобто:

- прийом векселів до платежу від законного векселедержателя;

- здійснення платежу за векселями;

- передача векселів платнику після повної оплати векселя.

Для виконання послуги доміциляції між банком і векселедержателем укладається спеціальна угода, згідно з якою банк зобов'язується здійснити оплату за наданими йому клієнтом (довірителем) векселями за відповідну винагороду - комісію, а клієнт зобов'язується до настання терміну платежу за векселями (за 3-5 днів) зарезервувати у банку грошові кошти у сумі доміцильованих векселів за рахунок власних або позичених коштів (кредиту).

Основними умовами здійснення платежу банком за доміцильованими векселями є:

1) подання оригіналу векселя і супровідного реєстру векселів, поданих до оплати;

2) наявність коштів для оплати на відповідному рахунку.

Після оплати векселів банк повідомляє про це клієнта і повертає йому векселі під розписку, або відсилає їх з повідомленням про оплату.

Якщо клієнтом не внесено коштів, достатніх для оплати векселя то банк відмовляється від його оплати, а продавець векселя здійснює протест проти платника (але не проти банку доміциліата).

Тим самим векселі, які підлягають оплаті в банку, не є наказом чи зобов'язанням банку виконати платіж. Виступаючи як доміціліант, банк не ризикує, оскільки він оплачує суму векселя тільки в тому випадку, якщо платник заздалегідь перерахував йому вексельну суму або якщо платник має в нього на своєму рахунку достатні кошти й уповноважує банк списати з його рахунку суму, необхідну для оплати векселя. В іншому випадку банк відмовляє у платежі, і вексель опротестовується звичайним порядком проти векселедавця.

3.3.3. До довірчих операцій з векселями відносять зберігання векселів - це здійснення банком за дорученням, від імені і за рахунок довірителя (векселедержателя) операцій з векселями на підставі одержаних від довірителя інструкцій, тобто здійснювати операції у вигляді закритого і відкритого зберігання векселів (оригіналів, копій і примірників) у:

1) схові;

2) шляхом передавання законному векселедержателю оригіналу векселя, його копії;

3) шляхом передавання примірника переказного векселя, що призначався для акцепту, законному векселедержателю іншого примірника векселя;

4) шляхом передавання оригіналів, примірників і копії векселів іншій особі на умовах, зазначених векселедержателем.

Відкрите зберігання векселя - це зберігання векселя на умовах, які вказуються у супровідному дорученні на зберігання, що подається у банк супровідним до векселя і містить точні і повні інструкції щодо дій банку з векселями. Таке-доручення на зберігання має містити реєстр векселів, що передаються. Його також достатньо для здійснення схову.

Відповідно, закрите зберігання векселів - це зберігання векселів шляхом надання векселедержателю депозитного вічка у сховищі (сейфі) банку без будь - яких інструкцій щодо дій банку з векселями. Здійснюється на підставі договору схову, який може укладатися про зберігання визначених векселів на певний строк, без зазначення строку або до запитання. Він може містити умови про майнову відповідальність банку.

При здійсненні схову з подальшим передаванням векселів довірителю та особам, вказаним довірителем, банк не бере на себе ніякої відповідальності за форму, повноту, точність, справжність, підробку, юридичне значення векселів.

Також банк не відповідає за неплатоспроможність, недбалість, помилку особи, якій згідно з інструкціями доручення на зберігання має бути переданий вексель.