Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

Суб'єктами кредитної операції виступають кредитор та позичальник: кредитор, який надає кредити у тимчасове користування, і позичальник, який отримав кредит.

Об'єктами кредиту є грошові чи матеріальні цінності, затрати чи проекти, щодо яких укладається угода позички. В умовах ринкової економіки об'єктом кредитних відносин переважно є грошові кошти як грошовий ресурс.

У темі також розглядаються сутність, принципи та функції кредиту, його роль в економіці. Студент повинен, перш за все, чітко розрізняти форми та види кредиту.

Кредит може надаватися як у товарній, так і у грошовій формі на принципах повернення, строковості та платності. Надання банківського кредиту також передбачає додержання принципів забезпеченості та цільового характеру, що дозволяє забезпечити дотримання головного принципу: збереження основної суми кредиту при виконанні банком кредитних операцій. Зокрема, забороняється надавати кредит на такі цілі:

- на покриття збитків господарської діяльності позичальника;

- на формування та збільшення статутного фонду клієнта;

- на внесення клієнтом платежів у бюджет і позабюджетні фонди;

- прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів.

Також банку забороняється надавати кредити будь-якій особі для погашення цією особою будь-яких зобов'язань перед пов'язаною особою банку; придбання активів пов'язаної особи банку, за винятком продукції, що виробляється цією особою.

Також є застереження щодо надання кредитів:

- підприємствам, проти яких порушено справу про банкрутство;

- підприємствам, у контрактах яких не передбачено страхування можливих втрат від непоставок товарів;

- підприємствам, які мають прострочену заборгованість Суттєвою ознакою сучасної системи кредитування є її договірна основа. Кредити надаються на підставі укладеної між банком і позичальником кредитної угоди (договору) (Додаток 13). До укладання кредитного договору банк повинен ретельно проаналізувати кредитоспроможність позичальника, здійснити експертизу проекту чи господарської операції, що пропонується для кредитування, визначити ступінь ризику для банку та структуру майбутньої позички (сума, строк, процентна ставка тощо).

При виникненні у позичальника тимчасових фінансових труднощів з об'єктивних причин та неможливості у зв'язку з цим погашення кредиту у строк, установлений кредитним договором, банк може в окремих випадках надати позичальникові відстрочку (пролонгацію) погашення боргу зі зміною кінцевого строку погашення кредиту. Пролонгація кредиту оформляється додатковою угодою до кредитного договору.

Вивчення даної теми також передбачає розгляд критеріїв класифікації кредитних операцій та кредитів комерційних банків. Особлива увага приділяється визначенню характеру використання позичкових коштів, наявності і характеру забезпечення, терміну використання позичок, методам надання і способам повернення кредиту, характеру і способу сплати процентів, кількості кредиторів та кредитам, що мають характер послуг.

Класифікація банківських кредитів за видами:

1) за ступенем ризику:

а) стандартні кредити кредитний ризик за якими становить 1 %;

б) кредити з підвищеним ризиком - нестандартні кредити, у складі яких виділяють кредити "під контролем", "субстандартні", "сумнівні" і "безнадійні";

2) за методами надання: