Розділ «Модуль 2. Особливості здійснення розрахунково-касових та кредитних операцій банків»

- операції з розрахунків із використанням векселів (вексельний платіж банку кредиторові; вексельний платіж боржника банку).

3.2.1. Найбільш поширеними розрахунковими вексельними операціями є надання банківських акцептів (banker'- acceptsance) під якими розуміють акцептовані векселі, за якими банк гарантує оплату поставленої продукції (виконаних робіт) шляхом здійснення власного акцептування замість клієнта переказного векселя. Мова йде про наявність подвійної гарантії оплати: імпортера (платника), який надає кошти на оплату векселя, і банку, що гарантує і здійснює безпосередній платіж.

Векселі, акцептовані банком через свою високу ліквідність та надійність виступають як міжнародний платіжний засіб.

Відмінність акцептної операції від авалювання, крім форми, полягає у тому, що банк мусить сплатити суму векселя в будь - якому випадку, тоді як при авалі - лише при невиконанні клієнтом своїх зобов'язань.

Винагорода банку за акцептну операцію складається з комісійної винагороди, яка сплачується після досягнення домовленості про акцептування. Додаткові доходи банк-акцептант може отримати за допомогою врахування акцептованого ним векселя, а також депонування банківського акцепту за дорученням його держателя (витрати імпортера крім комісії банку включають ще й відшкодування експортеру витрат за врахування векселя).

Якщо акцептна операція банку (за умови врахування банком акцептованого ним векселя або внесення клієнтом чи за його дорученням покриття - як при акцептно-рамбурсному кредиті) переростає в кредитну, то банк, крім комісії, стягує ще й проценти.

Для зниження ризику акцептної операції банки надають перевагу акцептуванню товарних векселів, відстежують терміни погашення векселя, здійснюють контроль за товарно-грошовими потоками. Також знижує ризик поєднання акцепту з рамбурсуванням.

Рамбурсування - це відшкодування клієнтом суми платежу до настання строку платежу за банківським акцептом (один - три дні залежно від репутації клієнта). Для отримання такого відшкодування банки отримують товарні документи до внесення клієнтом суми покриття, перевіряють кредитоспроможність клієнта, можуть оформляти угоди строковим зобов'язанням (простим векселем), можуть вимагати ліквідного забезпечення у формі цінних паперів, банківської гарантії тощо.

Поширеною формою акцептної операції банків є акцептно - рамбурсний кредит, який застосовується у міжнародних контрактах коли валюта платежу не збігається з валютами країн - суб'єктів угоди. Такий кредит є різновидом покритого кредиту і супроводжується відкриттям безвідзивного акредитиву та забезпечується товарними документами.

Порядок здійснення операції такий. Імпортер дає доручення банку, з яким є домовленість про акцептування тратт, відкрити акредитив на користь експортера. Після отримання від експортера товарних документів замість акцептованого векселя банк-акцептант списує суму платежу за векселем та комісії з кореспондентського рахунку банку-імпортера. Коли банк-акцептант і банк імпортера не мають кореспондентських відносин, у здійсненні угоди може брати участь третя особа - банк-комісіонер. При цьому банк-акцептант списує кошти з кореспондентського рахунку комісіонера, а той дебетує кореспондентський рахунок банку імпортера. В обох випадках імпортер вносить суму платежу у свій банк напередодні терміну оплати векселя.

Акцептний кредит призначається для покриття потреб в обігових коштах і не може використовуватись для інвестиційних цілей.

Банк веде облік виданих ним простих і переказних векселів, також акцептованих тратт у відповідному журналі.

Борг може бути оформлений векселями як повністю, так і частково. За домовленістю сторін на номінальну суму векселя можуть нараховуватися проценти відповідно до вимог законодавства про вексельний обіг.

3.2.2. До операцій за розрахунками векселями щодо погашення кредиторської заборгованості банку належать вексельні платежі на користь кредитора. їх сутність полягає в тому, що кредитор банку погоджується прийняти від банку-боржника виконання іншого (вексельного) зобов'язання від платника за векселем. Прийняття вексельного зобов'язання відбувається шляхом передавання векселя, придбаного банком-боржником, кредитору банку.

При переданні банком-боржником векселя своєму кредитору настають такі правові наслідки: зобов'язання припиняється, якщо боржник є векселедавцем простого векселя або акцептантом тратти, а кредитор - першим векселедержателем простого векселя або трасантом акцептованої тратти і якщо немає права регресу проти боржника щодо зобов'язання, на підставі якого виданий вексель.

Якщо в платежі відмовлено, то позов може бути заявлений лише за векселем.

3.2.3. До операцій за розрахунками векселями з погашення дебіторської заборгованості перед банком належать вексельні платежі боржника на користь банку. їх суть полягає в тому, що банк-кредитор погоджується прийняти від клієнта-боржника виконання іншого (вексельного) зобов'язання від платника за векселем.

Прийняття вексельного зобов'язання відбувається шляхом передавання векселя, придбаного клієнтом-боржником, банку-кредитору.

У разі погашення дебіторської заборгованості перед банком вимоги до векселів і порядку їх приймання встановлюються ті самі, що і для куплених векселів.

При цьому, використання векселів для розрахунків за заборгованістю за банківським кредитом не допускається.