Розділ 4. Система методів та прийомів економічного аналізу діяльності металургійного підприємства

Планове завдання з основного витратного показника, для якого теоретична тенденція розвитку - зменшення, виконано на 95,8%. Таким чином, досягнуто поліпшення цього показника, економія дорівнює 173 кВтт/т, або 4,2% від запланованих витрат.

5. Для кількісної оціни впливу технологічних факторів (виробничих параметрів) на зміну основних показників виплавки феромарганцю проводиться факторний аналіз з використанням кореляційного методу, в результаті якого визначаються кількісні зміни основного показника внаслідок зміни на одиницю кожного фактора та форма зв'язку (див. табл. 4.2).

При факторному аналізі продуктивності феросплавної печі одержані наступні результати.

Вплив вмісту марганцю у сировині:

(37,2 - 37,8) o 3,72 = - 0,22 т/добу,

тобто зменшення вмісту марганцю у сировині порівняно з планом на 0,6% обумовило зменшення продуктивності печі на 0,22 т/добу. Вплив питомих витрат вуглецевого відновника (коксику):

(460 - 480) o 0,008 = - 0,16 т/добу,

тобто зменшення питомих витрат коксику обумовило зменшення продуктивності печі на 0,160 т/добу.

Вплив питомих витрат марганцевої сировини:

(2013 - 2108) o (-0,03) = +2,85 т/добу,

тобто зменшення питомих витрат марганцевої сировини викликало зростання продуктивності печі на 2,85 т/добу. Вплив питомих витрат флюсів:

(627 - 778) o 0,057 = +8,61 т/добу,

тобто внаслідок зменшення питомих витрат флюсів продуктивність печі вище планової на +8,61 т/добу.

Потужність пічного трансформатора, як видно з таблиці 4.3, не змінилася, тобто цей фактор не вплинув на продуктивність печі у періоді, який розглядається.

Використовуючи прийом балансових ув'язок, робимо перевірку вірності розрахунків:

- 0,22 - 0,16 + 2,85 + 8,61 = +11, 08 т/добу.

Резервом подальшого зростання продуктивності феросплавної печі в умовах даного цеху є використання марганцевої сировини з більшим вмістом корисного компонента - марганцю та збільшення потужності пічного трансформатора.

Коефіцієнт використання нагрівальних колодязів прокатного стану залежить, в основному, від двох факторів: ступеня заповнення чарунок і ступеня їхнього використання за часом.

Ступінь заповнення чарунок залежить від кратності кількості зливків у плавці та чарунці й визначається способом прямого розрахунку. Так, при масі плавки у 368 т кількість зливків масою 8 т кожний потрібно 368 : 8 = 46 чарунок. Ємність однієї чарунки - 12 зливків. Для поплавочної посадки партії з восьмитонних зливків потрібно 46 : 12 = 3,833 чарунки. Коефіцієнт заповнення чарунок 3, 833 : 4 = 0,958 част.од.

Перевірка аналітичного розрахунку. Число чарунок у ремонті та тривалість ремонту визначаються на підставі галузевих нормативів періодичності та тривалості капітальних і поточних ремонтів [24]. З 40 наявних в обжимному прокатному цеху чарунок протягом року передбачено відремонтувати 16 (або 8 груп). Тривалість ремонту - 45 діб [24]. Кількість чарунок у ремонті у середньому за рік дорівнює 45-16/365 = 1,973, в результаті округлення отримуємо 2 чарунки.