Розділ 3. Види економічного аналізу

- за ступенем охоплення об'єктів і економічних явищ та процесів - як правило, проводиться суцільний аналіз дебіторської заборгованості в рамках внутрішнього аналізу, та вибірковий її аналіз - в аудиті;

- за підходом до аналізу з врахуванням функцій товару та його вартості є традиційним;

- за остаточністю результатів аналізу є попереднім, коли проводиться до складання фінансових звітів, і остаточним, коли здійснюється по закінченню фінансового року;

- за можливістю кількісної оцінки - дебіторська заборгованість підлягає кількісній оцінці в аналізі, але на основі попередньої якісної оцінки;

- за ступенем механізації розрахункової аналітичної роботи аналіз дебіторської заборгованості може бути і автоматизованим, і механізованим, і машинно-ручним, і ручним.

3.2. Стисла характеристика видів економічного аналізу

Економічний аналіз як наука підрозділяється на сектори або підгалузі знань. Відокремлення за цією ознакою таких видів економічного аналізу, як: теорія економічного аналізу; мегааналіз; макроаналіз; мезоаналіз; мікроаналіз; наноаналіз, - обґрунтовується їхнім призначенням і потребує використання взаємопов'язаних показників оцінки.

Теорія економічного аналізу розкриває зміст, задачі (або завдання), предмет, методи, принципи, методику, види забезпечення аналітичної роботи. Теорія економічного аналізу узагальнює практичний досвід аналітичної роботи для здобуття нових теоретичних знань в цілях їхнього подальшого вдосконалення та застосування при виконанні аналізу економічної діяльності країни, галузей, первинних ланцюгів, якими є суб'єкти господарювання, зокрема металургійні підприємства, та їхні об'єднання.

У сучасних умовах глобалізації на мегарівні (або на мегаекономічному рівні) проводиться мегааналіз або аналіз міжнародної економіки як складової системи взаємопов'язаних економік окремих країн, національних, міжнаціональних і наднаціональних економічних процесів і явищ.

Макроаналіз - це дослідження економіки в цілому та її найбільших складових частин. Макроаналіз охоплює діяльність підгалузей, галузей промисловості й народного господарства країни та об'єднань країн (Європейський Союз, СНД та ін). Це зведений аналіз системи узагальнюючих показників, який дозволяє виявити тенденції й закономірності їхнього розвитку та робити прогнози на майбутнє. Необхідність його проведення диктується потребами втручання держави в економіку, тобто для її державного регулювання, а також для порівняльної оцінки досягнень національної економіки і міжнародного товариства.

Мезоаналіз - це аналіз економічної діяльності регіону та галузі національної економіки та їхніх структурних підрозділів.

Мікроаналіз проводиться на рівні металургійного підприємства або іншого суб'єкта господарювання (комерційного банку, страхової компанії, аудиторської фірми та ін.) та його структурних підрозділів. На основі мікроаналізу визначаються тенденції розвитку, виявляються резерви підвищення ефективності та дається порівняльна оцінка вкладу структурних підрозділів у досягнення загальних результатів діяльності металугійного підприємства або іншого суб'єкта господарювання в цілому. Важливою складовою частиною мікроаналізу є техніко-економічний аналіз, який дозволяє виявити вплив техніки, технології та організації металургійного виробництва на економічні показники: доходу, собівартості продукції, прибутку, рентабельності та ін. При його проведенні вивчаються питання: використання виробничих потужностей; впливу капітальних ремонтів та інших перерв у роботі устаткування на обсяги виробництва та дохід від реалізації продукції (робіт, послуг); результатів роботи основних агрегатів на базі технічних показників, таких, як: витрати сировини, матеріалів, енергії, тривалість виробничого циклу, якість матеріалів, ресурсовіддача та ін.

Наноаналіз містить оцінку діяльності підприємця, який займається власною трудовою діяльністю.

Розглянуті сучасні види аналізу за ознакою "сектор знань" мають певну внутрішню єдність, оскільки вони базуються на єдиних теоретичних положеннях економічного аналізу.

Відповідно до цілей та характеру інформаційного забезпечення проводяться внутрішній та зовнішній види аналізу. їхня сутність відображена в параграфі 2.3 "Ціль та задачі економічного аналізу". Головним джерелом інформації зовнішнього аналізу є баланс підприємства та звіт про фінансові результати, що друкуються у відкритій діловій періодиці за фінансовий рік. При проведенні внутрішнього аналізу як основна база використовуються дані матеріалів з усіх видів обліку, спеціально проведених досліджень, планова, нормативна та інша інформація.

Відносно діяльності, що підлягає оцінці, аналіз класифікується як аналіз основної операційної або виробничої діяльності, фінансової, трудової, інвестиційно-інноваційної, постачальної, збутової, екологічної, зовнішньоекономічної, соціальної та ін. У ринкових умовах досягнуті фінансові результати діяльності, фінансовий стан та фінансова стійкість підприємства визначають можливість подальшого існування або банкрутства суб'єкта господарювання. При цьому фінансовий стан підприємства залежить від ефективності усіх видів діяльності, і, в першу чергу, - від результатів основної виробничої діяльності.

Згідно з мірою охоплення аналізом видів діяльності виділяються такі його види, як:

- повний або комплексний аналіз діяльності підприємства, цеху та ін.;

- тематичний, який охоплює певний вид діяльності; сукупність тематичних аналізів складає повний економічний аналіз;

- частковий аналіз, у рамках якого розглядається конкретна частка тематичного аналізу (наприклад, оцінка втрат від порушення виробничого ритму в аналізі основної оперативної діяльності; аналіз ліквідності, платоспроможності, ділової активності - є складовими елементами тематичного фінансового аналізу; тематичний аналіз трудових показників складається з окремих його елементів: аналізу продуктивності праці, аналізу забезпеченості трудовими ресурсами та аналізу затрат "живої праці");