Розділ «1.3. Базельські угоди про капітал»

Аналога другої компоненти у попередніх версіях Угоди не було. Водночас слід зазначити, що в 1997 р. Базельським комітетом були розроблені Основні принципи ефективного банківського нагляду, які регламентували мінімальні повноваження та обов'язки органів банківського нагляду. Головною відмінністю між другою компонентою Угоди про капітал та Основними принципами є те, що Основні принципи стосуються всього спектра наглядової роботи — від реєстрації банку, його моніторингу та інспектування до можливої ліквідації, тоді як друга компонента стосується вузькоспеціалізованої ділянки оцінки адекватності капіталу банку.

У третій компоненті — "Ринкова дисципліна" — наголошено, що в оцінці адекватності капіталу зацікавлений не лише банк та органи нагляду, а насамперед клієнти, які бажають знати, чи можна довірити свої кошти цій фінансовій установі. Без розкриття інформації для клієнтів, оприлюднення звітності неможливо досягти стабільності банківської системи та довіри до неї, в чому і полягає завдання банківського нагляду.

При цьому слід зазначити, що питання розкриття інформації у звітності банків регулюється не лише Угодою про капітал, а й іншими документами міжнародного рівня, зокрема обліковими стандартами. Так, у 2006 р. набув чинності Міжнародний стандарт фінансової звітності 7 "Фінансові інструменти: розкриття інформації". До цього зміст фінансової звітності банків регулювався Міжнародним стандартом бухгалтерського обліку 30 "Розкриття інформації у фінансовій звітності банків та подібних фінансових установ" (прийнятим у 1990 р., переформатованим у 1994 р. і скасованим у 2006 р.).

"Базель II" доповнює облікові стандарти щодо звітності і вимагає від банків розкриття інформації кількісного (статей звітності, показників і коефіцієнтів) та якісного характеру (інформації про корпоративну структуру банку, цілі управління різними портфелями, практику ризик-менеджменту тощо). У третій компоненті наголошується на необхідності ведення відкритої та прозорої банківської діяльності, що дасть змогу ринку в особі клієнтів банку повноцінно виконувати свою регулятивну функцію.

Таким чином, на відміну від попередньої, нова Угода про капітал має універсальний характер, оскільки ставить за мету створення рівних конкурентних умов на міжнародному ринку як для усіх кредитних інститутів, так і для їх капіталів, скоригованих на ризик.

Базельський комітет особливо акцентує увагу на тому, що будь-які критерії оцінювання достатності капіталу, які встановлюються органами банківського нагляду, і заходи з їх виконання мають бути опубліковані й доведені до відома банків.

Підвищення прозорості фінансової звітності банків надасть можливість швидко реагувати на ринкові зміни і, як наслідок, скорочуватиме строки прийняття управлінських рішень.

На початку 2007 р. більшість країн — членів Базельського комітету з банківського нагляду почали запровадження положень "Базеля II", що має сприяти широкомасштабним змінам в економіці країн. Ці зміни будуть спричинені впливом нових принципів пруденційного нагляду на діяльність банків, які використовуючи механізм кредитування, у свою чергу впливатимуть на економічну діяльність позичальників і зрештою на всю економіку країни. Виділяють три рівні впливу "Базеля II" на економіку: внутрішньобанківський, галузевий та макроекономічний (рис. 1.4).

Перший рівень впливу охоплює внутрішньобанківські чинники. Насамперед тут очікуються зміни в системі ризик-менеджменту, викликані переорієнтацією кредитної політики банків залежно від ризиків позичальників. Зазначеному процесу додатково сприятиме зміна резервних відрахувань, що, з одного боку, позначиться на умовах операцій для клієнтів банків, а з другого — на прибутковості операцій для банку.

Другий рівень впливу стосується банківської галузі, зокрема — клієнтів банку безпосередньо та конкуренції у певних сегментах ринку фінансових послуг. Нові кредитні умови надають перевагу позичальникам із високим рейтингом та ускладнюють доступ до кредитних ресурсів другорядним позичальникам. Оскільки конкуренція в боротьбі за позичальників із високим рейтингом посилиться, це може також спричинити зменшення прибутковості операцій з ними. Зміна прибутковості окремих операцій спонукає банки оптимізувати структуру їх активів, що призведе до змін сфери діяльності певних банків та підсилить тенденцію до консолідації в галузі.

Зазначені фактори впливу другого рівня загалом позитивно позначатимуться на економіці країни. Проте наявність ефекту циклічності, який посилює економічні кризи, може свідчити і про можливі негативні наслідки запровадження "Базеля II" (третій рівень впливу). Масштаб макроекономічних змін у кожній конкретній

Рис. 1.4. Вплив Базельської угоди про капітал II на банки та економіку

країні залежатиме від регулятивної політики держави у її прагненні втілити в життя стандарти "Базеля И". Тобто, не існує стовідсоткової впевненості щодо позитивних чи негативних наслідків впровадження "Базеля П" в економічно розвинутих країнах, тим більше в країнах з перехідною економікою, у тому числі в Україні. Проте імплементація Базельських рекомендацій у національне господарство є пріоритетним завданням для нашої держави у зв'язку з її євроінтеграційними прагненнями та вступом України до Світової організації торгівлі. Інакше вітчизняні банки ризикують опинитися в ізоляції від зовнішніх ринків.

Таким чином, "Базель И" є документом, який на довгі роки стане дороговказом для банківських наглядовців усього світу. Але подальший розвиток банківських продуктів і фінансових ринків неминуче спричинить необхідність внесення доповнень до цього найважливішого документа банківського нагляду, тому роботу над удосконаленням Угоди про капітал буде продовжено.