- негайне повернення предмета закладу після виконання заставодавцем або третьою особою забезпеченого закладом зобов'язання.
Основними правами заставодержателя при закладі є:
- право на користування предметом закладу (якщо це передбачено договором). При цьому набуті доходи спрямовуються на покриття витрат на утримання предмета закладу, а також зараховуються в рахунок погашення процентів чи основної суми боргу за кредитом, забезпеченим закладом;
- у випадку виникнення загрози загибелі, пошкодження чи зменшення вартості предмета закладу не з вини заставодержателя, він має право вимагати заміни предмета закладу, а при відмові позичальника виконати цю вимогу - достроково звернути стягнення на предмет закладу.
Якщо заставодержатель зберігає або використовує предмет закладу неналежним чином, заставодавець має право у будь-який час вимагати припинення застави та (або) достроково виконати забезпечене закладом зобов'язання.
За втрату або недостачу предмета закладу заставодержатель несе відповідальність у розмірі вартості втраченого майна, а за пошкодження предмета закладу - у розмірі суми, на яку знизилась вартість заставленого майна. Заставодержатель відповідає за втрату, недостачу чи пошкодження предмета закладу, якщо він не доведе, що втрата, недостача чи пошкодження сталися не з його вини. Заставодержатель зобов'язаний відшкодувати заставодавцю всі заподіяні втратою, недостачею чи пошкодженням предмета закладу збитки в повному обсязі, якщо це передбачено законом чи договором.
Позичальник (заставодавець) може укладати з банком договір застави належних йому на момент укладення договору прав вимоги за зобов'язаннями, в яких він є кредитором, а також прав вимоги за зобов'язаннями, які можуть виникнути в майбутньому. При цьому у договорі застави майнових прав повинна вказуватися особа, яка є боржником щодо заставодавця, а заставодавець (позичальник) зобов'язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав.
До обов'язків заставодавця при заставі майнових прав (якщо інше на передбачено договором) належать:
- виконання дій, необхідних для забезпечення дійсності заставленого права;
- нездійснення уступки заставленого права;
- невиконання дій, що тягнуть за собою припинення заставленого права чи зменшення його вартості;
- вжиття заходів, необхідних для захисту заставленого права від посягань з боку третіх осіб;
- надання заставодержателю відомостей про зміни, які сталися в заставленому праві, про його порушення з боку третіх осіб та про домагання третіх осіб на дане право.
До прав заставодержателя під час застави майнових прав слід віднести:
- вимоги в судовому порядку переводу на себе заставленого права у випадку порушення заставодавцем покладених на нього обов'язків (незалежно від настання строку виконання забезпеченого заставою зобов'язання);
- участь як третьої особи в судовому спорі, в якому розглядається позов про заставлене право;
- у випадку порушення заставодавцем обов'язків самостійне вжиття всіх заходів, необхідних для захисту заставленого права проти порушень з боку третіх осіб.
Приймаючи в заставу майнові права за депозитним договорам, необхідно враховувати таке:
- майнові права за депозитним договором у заставу може передавати як позичальник (якщо він є вкладником за депозитним договором), так і третя особа (майновий поручитель), яка є вкладником за депозитним договором;
- у заставу можуть прийматися майнові права як вже за укладеним депозитним договором, так і за спеціальним гарантійним депозитом, який відкривається вкладником на вимогу банку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Банківське кредитування» автора Реверчук С. К. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Тема 8. Форми та види забезпечення банківських кредитів“ на сторінці 10. Приємного читання.