Розділ «Тема 8. Форми та види забезпечення банківських кредитів»

б) вексель належним чином індосований (на векселях, частково оплачених до строку, має бути відповідний надпис).

Для прийняття рішення щодо надання кредиту позичальник повинен подати визначений банком пакет документів. Зокрема, клієнт надає до банку:

- заявку на одержання кредиту;

- реєстр пред'явлених у заставу векселів;

- оригінали векселів;

- акт прийому-передачі векселів.

Після аналізу наданих позичальником документів кредитні працівники банку надають на розгляд кредитного комітету банку (кредитної комісії філії) висновок щодо можливості кредитування. Після прийняття позитивного рішення кредитний працівник оформляє кредитний договір та договір застави векселів.

Під час надання кредиту під заставу векселів сума заставлених векселів повинна бути не нижчою від суми кредиту разом з процентами, які планує одержати банківська установа за кредитним договором. Як правило, у заставу мають прийматися векселі, строк платежу за якими є більш віддаленим у часі, ніж строк погашення кредиту.

Векселі передаються в заставу позичальником разом з реєстром пред'явлених у заставу векселів (щонайменше у двох примірниках) та актом прийому-передачі векселів, які є обов'язковими додатками до договору застави векселів. У процесі приймання реєстрів банк перевіряє відповідність даних пред'явника і реквізитів векселів (Додаток 32). Реєстри з неправильними даними повертаються на переоформлення. Векселі в реєстрах, як правило, розміщуються в порядку настання строків платежу, починаючи з найближчого. Місцеві та іногородні векселі можуть групуватися в окремі реєстри.

Вид індосаменту встановлюється договором про заставу. Вексель може бути переданий банку у заставу (із збереженням у заставодержателя) через здійснення:

- бланкового індосаменту (форма передавання векселя, за якої юридична або фізична особа, яка передає вексель, ставить підпис без зазначення особи, яка стає власником векселя);

- іменного індосаменту, як правило, на користь банку (форма індосаменту, за якої індосант, який передає вексель, зазначає перед своїм підписом юридичну або фізичну особу, якій належатимуть усі права за векселем);

- заставного індосаменту (форма індосаменту, за якої забороняється подальше передавання векселя, що видається під заставу).

За заставним індосаментом банку передаються такі права:

- на пред'явлення до платежу та одержання платежу за векселем;

- на здійснення протесту в разі неоплати чи часткової оплати векселя;

- на звернення з позовом про стягнення належної суми платежу до зобов'язаних за векселем осіб.

Якщо векселі прийняті банком до розгляду, то пред'явнику видається розписка про одержання векселів. Остаточне рішення щодо прийняття в заставу конкретних векселів банк приймає на підставі проведеного аналізу цих векселів і доводить до відома позичальника.

Пред'явлення векселів до оплати оформлюється актом пред'явлення до платежу, до якого додаються оригінали векселів і супровідний реєстр векселів, пред'явлених до оплати.

Якщо банк одержав платіж за векселем до настання строку погашення заборгованості за кредитом, то банк може зарахувати суму платежу як виконання позичальником його зобов'язання, якщо це передбачено угодою сторін. Різниця між сумою платежу за векселем і заборгованістю, якщо така виявиться, підлягає поверненню позичальнику.