Розділ «Тема 8. Форми та види забезпечення банківських кредитів»

o при заставі цілісного майнового комплексу державного підприємства, його структурних підрозділів, будівель і споруд необхідно отримати дозвіл органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном (таким органом, як правило, виступає відповідне міністерство чи державний комітет);

o відкрите акціонерне товариство, створене в процесі корпоратизації, всі акції якого перебувають у державній власності, здійснює заставу належного йому майна за погодженням із засновником цього товариства;

o з моменту прийняття рішення про приватизацію майна державного підприємства або відкритого акціонерного товариства, створеного в процесі корпоратизації, застава їх майна здійснюється з дозволу відповідного органу приватизації.

4. Нотаріально посвідчити договір застави нерухомого майна, транспортних засобів чи космічних об'єктів. Відсутність нотаріального посвідчення призведе до визнання недійсними таких договорів застави.

5. Уникати прийняття майна та майнових прав заставодавця у заставу при наявності заборгованості заставодавця перед бюджетом на момент надання кредиту. В окремих випадках договір застави може бути оформлено тільки за наявності письмового дозволу органу державної податкової служби на передачу конкретно визначеного у дозволі майна (майнових прав) у заставу банку під конкретний кредит та на їх можливу подальшу реалізацію з направленням коштів від реалізації на погашення заборгованості за кредитним договором переважно перед іншими кредиторами.

У договорі застави повинна передбачатися можливість переоцінювання заставленого майна у зв'язку зі змінами кон'юнктури ринку.

Невід'ємною частиною договору застави має бути опис майна, що передається у заставу, який підписується представниками сторін і скріплюється печатками банку та заставодавця.

В описі вказується:

- повне найменування майна;

- кількість одиниць та їх вартість;

- характеристика предмета застави: марка, модель, заводський номер, державний стандарт та технічні умови (за їх наявності), рік випуску, строк експлуатації, процент зношення тощо;

- балансова та оціночна вартість;

- місце та умови зберігання.

Такий опис робиться незалежно від визначення зазначеної інформації у договорі застави.

У разі, якщо майно, що надається у заставу, знаходиться у спільній (колективній) власності, необхідно отримати дозвіл всіх співвласників майна (наприклад, за майном господарських товариств чи майном, яке є спільною власністю подружжя) на передачу його у заставу. При наданні у заставу квартири потрібна нотаріально завірена згода членів сім'ї заставодавця, що проживають у цій квартирі. Майно, що перебуває у спільній частковій власності (частки, паї), може бути самостійним предметом застави за умови виділення його в натурі. Застава майна може здійснюватися через передачу товаророзпорядчого документа (коносаменту, складського посвідчення - варанта тощо) кредиторові.

З метою збереження заставленого майна необхідно:

- щодо нерухомості та транспортних засобів одночасно з нотаріальним посвідченням відповідних договорів застави вимагати накладення заборони на відчуження нерухомого майна;

- щодо рухомого майна - проводити його реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Законодавством чи договором передбачається перебування заставленого майна у володінні заставодавця, заставодержателя або третьої особи. Предмет застави, що залишається у володінні заставодавця, має бути застрахований ним на користь банку. Якщо предмет застави не підлягає обов'язковому страхуванню, він може бути застрахований за згодою сторін на погоджену суму, але не більшу за його ринкову вартість. У разі настання страхового випадку предметом застави стає право вимоги до страховика.

Залежно від виду майна, яке надається в заставу банку, укладаються: іпотечний договір (Додаток 35), договір застави векселів (Додаток 36), договір застави товарів в обороті (Додаток 37), договір застави майнових прав (Додаток 38) тощо.