Розділ «Тема 6. Кредитоспроможність позичальника: джерела інформації»

6.2. Фінансова звітність позичальників

Класичним підходом до оцінювання кредитоспроможності позичальника вважається аналіз його бухгалтерської і фінансової звітності. Під звітністю розуміється система узагальнених і взаємопов'язаних економічних показників поточного обліку, які характеризують результати діяльності підприємства за звітний період. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Бухгалтерська звітність підприємства складається на підставі даних бухгалтерського обліку, що є обов'язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві. Фінансова звітність є складовою частиною бухгалтерської звітності і містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності підприємства є квартал та календарний рік. Фінансова звітність розрахована на таких користувачів інформації, як інвестори, кредитори, тобто тих, що здійснюють її аналіз для визначення кредитоспроможності позичальника.

Головною метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності підприємства є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансову діяльність підприємства для прийняття обгрунтованих рішень. Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою, легко піддавалась аналізу і була дійовим засобом управління і контролю, до неї висуваються певні вимоги (рис. 6.4):

1) фінансова звітність повинна містити вірогідні дані про:

- підприємство (назва, організаційно-правова форма, місцезнаходження, короткий опис діяльності; назва органу управління, якому підпорядковується підприємство, або назва його материнської (холдингової) компанії тощо);

- дату звітності або звітного періоду (якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від звітного періоду, то причини і наслідки цього мають бути розкриті у примітках до фінансової звітності);

Рис. 6.4. Вимоги до фінансової звітності підприємства

- валюту звітності й одиницю виміру (якщо валюта звітності відрізняється від валюти, в якій ведеться бухгалтерський облік, то підприємство повинно розкрити причини цього і методи, які були використані для переведення фінансових звітів з однієї валюти в іншу);

- облікову політику підприємства та її зміни (принципи оцінювання статей звітності, методи обліку щодо окремих статей звітності);

- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

2) фінансова звітність вимагає наявності вірогідної інформації про ресурси підприємства, їх використання і фінансові результати діяльності;

3) показники звітності мають бути об'єктивними, обґрунтованими, перевіреними даними поточного обліку і підтвердженими відповідними документами;

4) звітність має своєчасно складатися і подаватися на вимогу користувачів інформації з метою ефективного її використання та прийняття обгрунтованих рішень;

5) звітність має підлягати повному висвітленню всіх напрямів діяльності підприємства, проте вона має містити тільки корисну інформацію, без зайвої деталізації (що може призвести до утруднення аналізу її показників);

6) звітність має бути простою, зрозумілою і доступною для заінтересованих користувачів інформації;

7) звітність має бути якісною. Зокрема, до ознак якості інформації, наведеної у фінансовій звітності підприємства, віднесено:

- дохідливість. Інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідлива і розрахована на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання та зацікавлені у сприйнятті цієї інформації;

- вірогідність. Інформація, наведена у фінансовій звітності, має бути вірогідною, не містити помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності;

- порівнянність. Фінансова звітність має надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди і фінансові звіти різних підприємств. Таке порівняння дає змогу оцінити динаміку розвитку підприємства і його місце на ринку. Для забезпечення порівнянності у кожному фінансовому звіті необхідно наводити всю числову інформацію за попередній період у спосіб, який дає змогу зіставляти її з даними за звітний період;