Розділ «Тема 12. Контроль за банківською кредитною діяльністю»

1) особі, яка належить до перших керівників банку, якщо загальна сума кредиту (позики, гарантії чи поручительств) цій особі перевищує еквівалент 5000 євро в гривнях за курсом, установленим НБУ,- за спільним письмовим рішенням правління та спостережної ради банку, таємним голосуванням більшістю у 2/3 голосів за присутності щонайменше половини членів обох органів без участі зацікавленої особи (чи загальними зборами акціонерів);

2) особі, яка належить до перших керівників банку, якщо загальна сума кредиту (позики, гарантії чи поручительств) цій особі не перевищує еквівалент 5000 євро в гривнях за курсом, установленим НБУ,- за письмовим рішенням, прийнятим правлінням банку таємним голосуванням більшістю у 2/3 голосів за присутності щонайменше половини членів правління банку без участі зацікавленої особи;

3) особі, яка належить до іншого управлінського персоналу банку, - за письмовим рішенням, прийнятим правлінням банку таємним голосуванням більшістю у 2/3 голосів за присутності щонайменше половини членів правління банку.

Банківські установи повинні повідомляти НБУ про будь-яке надання кредиту (якщо в кожному окремому випадку вони перевищують еквівалент 30 000 євро у гривнях за курсом, установленим НБУ) фізичній особі (чи стороні, яка є асоційованою особою із нижчезазначеними особами), яка:

- належить до перших керівників та до управлінського персоналу банку;

- е керівником, контролером споріднених осіб;

- є акціонером (учасником) банку з істотною участю в капіталі банку або членом кооперативного банку.

Під час розрахунку нормативів кредитного ризику два або більше позичальників можуть уважатися одним контрагентом і такими, що несуть спільний економічний ризик, за наявності однієї з таких умов:

а) один контрагент є власником істотної участі іншого (інших);

б) два або більше контрагентів мають хоча б одного спільного власника їх істотних часток (незалежно від того, чи він е також клієнтом банку);

в) контрагенти використовують кредитні кошти для проведення спільної діяльності таким чином, що джерело повернення кредиту є для них спільним;

г) кредитні кошти, що надані банком одному контрагенту (групі контрагентів), використовуються цим контрагентом (групою контрагентів) як кредитні ресурси для третьої особи, яка є клієнтом цього банку.

З метою зменшення банківських ризиків НБУ установлює нормативи кредитного ризику, недотримання яких може призвести до фінансових труднощів у діяльності банку (рис. 12.3).

Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7)

Встановлюється для обмеження кредитного ризику, що виникає внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов'язань.

Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми всіх вимог банку до цього контрагента та всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента, до капіталу банку. При розрахунку нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента використовується формула:

де Зс - сукупна заборгованість за строковими депозитами, кредитами, факторингом і фінансовим лізингом, векселями, борговими цінними паперами, акціями, дебіторською заборгованістю, простроченими (сумнівними) нарахованими доходами, 100 відсотків суми

Рисі 2.3. Нормативи кредитного ризику, встановлені НБУ

позабалансових зобов'язань, виданих щодо одного контрагента (або групи пов'язаних контрагентів);

РК - регулятивний капітал банку.