Правове регулювання птахівництва

Правове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції

Державний ветеринарно-санітарний нагляд – це інспектування державними інспекторами ветеринарної медицини з метою пере- перевірки стану додержання ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством.

Передзабійний ветеринарний огляд – це клінічне обстеження птиці, проведене спеціалістом ветеринарної медицини перед відправкою на забійне підприємство та безпосередньо перед забоєм на забійному підприємстві або забійному пункті.

Відповідність продукції державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду клеймам та штампам, маркуванню, ветеринарним супровідним та іншим документам називають ветеринарною ідентифікацією[11].

Серед численних термінів, що використовуються у Ветеринарно- санітарних правилах для суб'єктів господарювання (підприємств, цехів) з переробки птиці та виробництва яйцепродуктів, згадуються такі суб'єкти аграних правовідносин у сфері птахівництва, як птахокомбінати, м'ясопереробні підприємства, холодокомбінати.

Птахокомбінат (м'ясокомбінат) визначається як суб'єкт підприємницької діяльності будь-якої форми власності з завершеним виробничим циклом, що здійснює забій птиці, переробку м'яса та інших продуктів забою, виробництво, зберігання та реалізацію м'ясних продуктів, технічної сировини відповідно до чинних нормативно-правових актів.

М'ясопереробне підприємство – це суб'єкт підприємницької діяльності будь-якої форми власності, що здійснює переробку м'яса та інших продуктів забою, виробництво, зберігання та реалізацію м'ясних продуктів відповідно до чинних нормативно-правових актів.

Холодильник (холодокомбінат) – це підприємство, призначене для зберігання продукції тваринного, птахівничого походження при мінусових температурах, устаткування та функціонування якого відповідає вимогам нормативно-правових актів.

За умов відсутності спеціального закону про м'ясо та м'ясні продукти, важливим є визначення м'ясних продуктів (м'ясопродуктів), тобто продуктів, отриманих в результаті обробки м'яса шляхом варіння, сушіння, соління, просолювання, коптіння тощо. Звісно, ця дефініція лише частково відображає сутність поняття та потребує уточнення.

Серед особливих положень Правил необхідно звернути увагу на те, що підозріла щодо інфекційних захворювань сільськогосподарська птиця підлягає карантину, тобто перетримуванню у карантинному дворі забійного підприємства з проведенням заходів, які попереджують виникнення або розповсюдження хвороб, відповідно до діючих нормативно-правових актів. Продукти забою птиці та продукція птахівничого походження, яка визнана за результатами ветеринарно-санітарної експертизи непридатною для харчових потреб, визначаються ветеринарними конфіскатами.

У Ветеринарно-санітарних правилах для суб'єктів господарювання (підприємств, цехів) з переробки птиці та виробництва яйцепродуктів міститься вимоги до території, виробничих, допоміжних та побутових приміщень сільськогосподарського підприємства. Так, територія повинна бути огороджена; під'їзні шляхи, дороги, доріжки для пішоходів тощо повинні бути забезпечені твердим, рівним покриттям, легкодоступним для миття та дезінфекції, з водостоком, який забезпечує відведення атмосферних, талих вод та вод від змиву майданчиків у каналізацію й очисні споруди; поверхневі води, які виходять з території промислового підприємства відкритим водостоком, не повинні забруднювати землю, повітря та водоймища; територія підприємства повинна озеленятися, бути чистою. На в'їзді та виїзді з території повинен бути споруджений дезбар'єр з бетону або асфальту. Шляхи переміщення сировини не повинні перехрещуватися зі шляхами переміщення готової продукції, відходів, допоміжних матеріалів.

Розташування виробничих цехів, ділянок, відділень, допоміжних складських приміщень на птахопереробних підприємствах повинно забезпечувати не тільки потоковість (чітку послідовність) технологічних процесів, але й можливість проведення ветеринарно-санітарного контролю за якістю сировини, готової продукції, миття, прибирання та дезінфекції тощо. Крім того, на території підприємтсва повинні бути їдальня, медпункт, експедиція, побутові приміщення, туалетні кімнати, виробнича лабораторія, приміщення для державної служби ветеринарної медицини, відділення для миття та дезінфекції внутрішньоцехового інвентарю та тари під готову продукцію, окреме приміщення для зберігання цієї тари, а також окреме приміщення для централізованого приготування дезінфекційних розчинів і складу деззасобів. Усі ці об'єкти повинні відповідати чинним будівельним і санітарним нормам.

Ветеринарно-санітарні правила для суб'єктів господарювання (підприємств, цехів) з переробки птиці та виробництва яйцепродуктів окремо визначають ветеринарно-санітарні вимоги до водозабезпечення та каналізації, освітлення, вентиляції, технологічного обладнання, інвентарю, тари, транспортних засобів, технологічних процесів, цехів з переробки птиці, відділень первинної обробки пухо-перової сировини, до відділень (утилізаційних цехів) з переробки технічних відходів, проведення санітарної обробки приміщень та технологічного обладнання птахопереробних підприємств, а також вимоги до особистої гігієни[12].

Як зазначалось, наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 7 вересня 2001 р. № 70, окрім проаналізованих Правил, затверджено також Правила ветеринарно-санітарної експертизи яєць свійської птиці, які встановлюють ветеринарно-санітарні вимоги при виробництві, заготівлі, прийманні, зберіганні, транспортуванні й реалізації яєць свійської птиці, ветеринарно-санітарні норми якості та безпеки яєць, порядок проведення ветеринарно-санітарної експертизи, лабораторних досліджень, а також використання продукції, яка підлягає промисловій переробці та знезараженню[13].

Ветеринарно-санітарні вимоги зазначених Правил застосовуються щодо яєць свійської птиці, які підлягають ветеринарно-санітарній експертизі при виробництві, заготівлі, прийманні, зберіганні, транспортуванні й реалізації. Серед низки термінів, які застосовуються у цих Правилах, слід розтлумачити наступні.

Безпека яєць свійської птиці – це відсутність токсичної, канцерогенної, мутагенної, алергенної чи іншої несприятливої для організму людини дії харчових яєць при їх споживанні у загальноприйнятих кількостях, межі яких встановлюються Міністерством охорони здоров'я України. Тобто так само, як і щодо споживання м'яса птиці, акцент робиться на загальноприйнятих кількостях використання в їжу.

Яйцепродукти визначаються як продукти переробки яєць (меланж, білок, жовток, порошок тощо). Для харчових цілей використовують доброякісні яйця курей, цесарок, перепілок, індиків, качок і гусей.

Партія харчових яєць – це будь-яка кількість яєць одного суб'єкта господарювання, одної категорії (не більше одного вагона), упакованих в однорідну тару, що одночасно доставляється одним видом транспорту та супроводжується одним ветеринарним документом. В одному вагоні допускається наявність яєць одної категорії, але не більше 5 дат сортування.

Серед окремих процесів визначаються державний ветеринарно- санітарний контроль та нагляд, овоскопія, промислова переробка.

Державний ветеринарно-санітарний контроль – це перевірка лікарями державних установ ветеринарної медицини додержання ветеринарно-санітарних вимог, встановлених законодавством, у процесі виробництва, заготівлі, зберігання, транспортування, реалізації, у тому числі експорту (імпорту), продукції тваринного, а на ринках, і рослинного походження, ветеринарних лікарських засобів, готових кормів, кормових добавок та засобів ветеринарної медицини, а також під час будівництва, реконструкції, модернізації та введення в експлуатацію підприємств чи окремих потужностей з виробництва, зберігання, реалізації продукції тваринного походження та ветеринарних препаратів.

Державний ветеринарний нагляд – це інспектування державними інспекторами ветеринарної медицини з метою переперевірки стану додержання законодавства з питань ветеринарної медицини.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Правове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції» автора Автор невідомий на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Правове регулювання птахівництва“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ 1. Правове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції рослинного походження

  • Правове регулювання овочівництва

  • Правове регулювання виноградарства

  • Правове регулювання селекції рослин

  • Правова регулювання рослинництва закритого грунту

  • Правове регулювання вирощування технічних культур

  • Розділ 2. Правове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції тваринного походження

  • Правове регулювання виробництва рибної продукції

  • Правове регулювання бджільництва

  • Правове регулювання племінної справи у тваринництві

  • Правове регулювання свинарства

  • Правове регулювання птахівництва
  • Розділ 3. Правове регулювання виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в контексті вимог СОТ та ЄС

  • Гармонізація законодавства ЄС та України у сфері правового регулювання виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції