• індивідуальне сприйняття, а отже, неможливість колективного психологічного "зараження";
• віртуальність телевізійної аудиторії не дає змоги орієнтуватись на її реакцію (це одна з причин появи ток-шоу за участю глядачів у студії).
Однак у телевізійної аудиторії є і суттєві позитивні якості, до яких належать:
• обрядово-ритуальна готовність глядачів у певний програмний час прийти на зустріч із певною людиною на екрані;
• відчуття людини на екрані як живого партнера зі спілкування;
• телеглядачі схильні переносити враження від особистості на екрані на предмет мови, зміст виступу, що значно посилює вплив на аудиторію;
• поступове формування навколо певних програм так званої цільової аудиторії із плином часу робить її психологічно більш-менш однорідною, що значно полегшує розуміння можливих глядацьких реакцій на телевізійний виступ.
Яким же повинен бути телевізійний виступ, аби нівелювати недоліки у спілкуванні з телеаудиторією та використати позитивні ΰ особливості?
У телевізійному виступі повинні органічно поєднуватись елементи суспільної та особистісної орієнтованості. Це означає, що треба завжди говорити про речі, цікаві якнайширшому колу глядачів, але робити це так, немовби ви розмовляєте з кожним глядачем окремо.
Простіше кажучи, телемова повинна бути соціально актуальною, конкретною і дохідливою за змістом та індивідуально невимушеною за тоном.
І дуже важливо, аби зміст і форма подачі будь-яких змістовних матеріалів були невід'ємними одне від одного.
Для цього ведучий повинен:
• чітко орієнтувати виступ на цільову аудиторію відповідно до особливостей каналу, теми програми та часу її виходу в ефір;
• знати, про що говорить;
• бути щирим, правдивим, упевненим (хоча б зовні);
• вміти доносити власні думки до аудиторії; поважати аудиторію;
• уміти спілкуватися з глядачами на рівних;
• постійно пам'ятати, що він є не тільки особистістю, не тільки професіоналом у галузі мовного спілкування, але й частиною соціального інституту, яким є телебачення і яке накладає на ведучого певні соціальні обов'язки й обмеження.
Останнє положення, зокрема, означає, що ведучий повинен уміти коректно поєднувати норми усно-літературної та розмовної мови, вдаючись до жаргону, професіоналізмів і регіональних особливостей мови тільки в спеціально обумовлених певною драматургією програм межах.
Усі слова ведучий повинен вимовляти чітко і зрозуміло.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого“ на сторінці 3. Приємного читання.
