Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого

Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання

Однак усе це лише необхідне підгрунтя для талановитої професійної діяльності, а її безпосередній перебіг у творчо-виробничій системі телебачення неможливий без сталих професійних навичок.

Які ж головні методологічні принципи, що витікають із природи самого телебачення, треба покласти в основу практичного формування екранного іміджу телеведучого?

По-перше, це психологічна динамічність, гнучкість, природний перебіг розмови, висловлювань. Незалежно від методу підготовки програми, її жанру розмова повинна виглядати як експромт, імпровізація, народження думки на очах глядача.

Обов'язкове вміння легко, невимушено триматись перед камерами, коректно поводитись зі співрозмовниками, подавати максимум інформації в мінімум часу, вправно переводити в слова те, що ви бачите, а не те, що вам здається.

Ведучому слід уміти викладати думки просто, зрозуміло і, разом з тим, образно, не впадаючи при цьому в зайву, немотивовану "красивість".

Для ведучого дуже важливим є вміння подавати будь- яке міркування в індивідуальній формі, із притаманними його власному стилю особливостями мови і мислення.

Треба вміти вислухати співрозмовника, слушно, конкретно і за темою задавати запитання, які сприятимуть розвитку бесіди.

У роботі ведучого цінується вміння без натиску допомогти співрозмовнику ввійти в потрібне річище розмови, не вириваючи необхідні ведучому фрази. Треба спробувати зрозуміти хід його думки, "виловити" потрібну ниточку, поступово розплутати її і підвести людину до потрібної теми.

До всього цього, ведучому потрібні розкутість мови, свобода вислову як результат свободи мислення. І робити це в точному позиціювання з технічними умовами мовлення, враховуючи характер і розташування тих чи інших технічних засобів телебачення.

Суттєвим є і вміння ведучого постійно бути в образі "людини суспільства", виходити до глядача як на очікувану зустріч. Не треба перетворювати кожну появу ведучого на екрані на тріумфальний вихід "зірки" – це найпростіший спосіб перетворити комунікативну діяльність на шоу, а ведучого – на актора. Ідеться про те, що ведучий не повинен позиціонувати себе як найважливіший елемент програми, адже за будь-яких умов функція ведучого – організувати і найвиразніше розкрити зміст програми, а не власної персони.

Природно, що це зовсім не означає, що ведучий не повинен володіти акторськими прийомами подання інформації. Навпаки, акторські здібності – важливий елемент майстерності ведучого, передусім в умовах жанрового розмаїття різних видів мовлення.

Артистизм взагалі є важливим чинником іміджу телеведучого. Власне, будь-який екранний виступ ведучого – це своєрідний театр одного актора. Зрозуміло, що, скажімо, в інформаційних програмах можливості для розвитку артистизму обмежені, однак і в них талановитий ведучий здатен яскраво виявляти властивий йому тип артистизму.

Отже, які вони – конкретні складники успішної діяльності телеведучого?

Їх головні засади будуються на двох основних компонентах – правильному розумінні особливостей телевізійної аудиторії та культурі мовної і пластичної поведінки в кадрі.

Із традиційним – позаекранним спілкуванням все давно зрозуміло ще з часів античних риторів. Промовець орієнтується на реакцію співрозмовника чи аудиторії, намагається "захопити" їх власним ставленням до предмета розмови, використовує лексіку, жести, інтонації, зрозумілі конкретній аудиторії і здатні її переконати.

У більшості випадків промовець чи співрозмовник, ж звичайно, уже визначально має справу з більш-менш однорідною психологічно аудиторією, оскільки індивідуальні групи слухачів найчастіше є групами за інтересами, а натовп взагалі має інтелект, який дорівнює інтелекту найменш розвинутих учасників натовпу.

А яка ж є аудиторія телевізійного мовлення? Її недоліки:

• безмежна різноманітність за віковими, професійними, культурними, етнічними, психологічними, інтелектуальними ознаками;

• випадковість учасників аудиторії;

• інтелектуальна розслабленість у домашній обстановці і як наслідок – незначний рівень концентрації на певній інформації;

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого“ на сторінці 2. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Творчість телевізійного ведучого як професія

  • Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого
  • Тема 1: Дихання та голос

  • Тема 2. Орфоепія

  • Тема 5. Логіка

  • Тема 6. Звук і тембр

  • Тема 7. Техніка мовлення

  • Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"

  • Розділ III. Опанування майстерності в різних екранних жанрах

  • Тема 11. Культура пластичного екранного образу

  • Основні жанри телевізійної журналістики

  • Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах

  • Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія

  • Тема 13. Позавербальні засоби виразності – засоби спілкування телевізійного ведучого

  • Невербальні засоби спілкування

  • Види невербальних засобів спілкування

  • Ритмічні жести

  • Зображувальні жести

  • Захист

  • Підозра і прихованість

  • Тема 14. Поняття стилю ведучого, взаємозалежність стилю ведучого й телевізійної програми

  • Тема 15. Етикет мовно-пластичної поведінки в кадрі

  • Тема 16. Основи віршознавства

  • Тема 18. Імпровізаційна словесна дія на основі наперед заданого тексту

  • Розділ V. Вправи для поліпшення мовного апарату телевізійного ведучого

  • Вправи на укріплення м'язів видиху (повторювати 4-6 разів, темп вільний, видих фіксований)

  • Вправи для голосу

  • (1). Вправи для розвитку м'язів м'якого піднебіння і глотки (повтор 4-6 разів)

  • (2). Вправи, які виконуються на фонемах [Μ] [Н] [Л] і при підключенні голосних фонем

  • (3). Вправа на розвиток довжини видиху при звуковому навантаженні

  • Вправи на силу звуку

  • Вправи для розвитку дикції

  • (2). Артикуляційна гімнастика для губ

  • (3). Артикуляційна гімнастика для щелеп

  • (4). Артикуляційна гімнастика для голосних

  • Ігрові етюди

  • Вправа "Напруження-розслаблення"

  • Вправа "Передача звуку"

  • Вправа "Включення звучання"

  • Розділ VI. Вправи для поліпшення дикції

  • Текст лігурійської скоромовки

  • Розділ VII. Методичне забезпечення кваліфікаційних робіт з майстерності диктора, телевізійного ведучого

  • Види і жанри курсових робіт

  • Літературний сценарій курсової роботи

  • Випускна кваліфікаційна робота

  • Види і жанри випускних кваліфікаційних робіт

  • Монтажний сценарій випускної кваліфікаційної роботи

  • Титульний лист розкадровки випускної кваліфікаційної роботи

  • Перелік знімальної групи випускної кваліфікаційної роботи

  • Схема написання відгуку художнього керівника на випускну кваліфікаційну роботу

  • Схема написання зовнішньої рецензії на випускну кваліфікаційну роботу

  • Висновки