Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого

Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання

• наявність у партнерів з бесіди як спільної основи, так і розбіжностей у підходах до проблеми, що обговорюється;

• глядачі повинні відчувати не тільки компетентність промовця, але й хід його думок, їх розвиток (нехай навіть уявний), емоційний складник; ідеальним у цій ситуації є такий рівень мислення людини на екрані, який викличе не просто напружену увагу, але й своєрідне співпереживання між ним і глядачами;

• кожний виступ, окрім суто інформаційних чи офіційних, що, власне, теж саме, повинен бути побудований як своєрідний діалог з глядачами, тобто розрахований на реакцію глядача-слухача.

Слід розуміти, що стилістика будь-якого виступу, побудована з елементами діалогу, запитань-відповідей, констатацій з одночасною оцінкою фактів є найдохіднивішою формою телевізійного виступу в будь- якому жанрі, а включення діалогу в монолог – чи не найефективніша форма посилення емоційного сприйняття інформації.

Третій принцип – принцип інтимізації. Завдання пов'язаних з використанням цього принципу методів екранної виразності – створення камерної, довірливої атмосфери спілкування людини на екрані з телеглядачами.

Слід вказати на такі особливості використання цього принципу:

• звертання неначе до конкретного глядача типу: "Я радий зустрічі з Вами", "Мені важливо знати Вашу думку", "Зрозумійте мене, дорогі жінки" і т.п.;

• періодичні прояви в тексті виступу суто особистісних, індивідуальних проявів характеру ведучого, посилання на власний досвід, власне розуміння проблеми;

• створення в студії чи позастудійному середовищі необхідної неформальної атмосфери спілкування з глядачами.

І, нарешті, четвертий принцип – благозвуччя.

Невдала фонетична організація мови, брак мовної культури, ігнорування мовних особливостей цільових аудиторій неодмінно призводить і до невдалого виступу.

Варто уникати надокучливого повторення однакових і схожих звуків, неблагозвучних мовних форм і висловів, важких за вимовою та сприйняттям сполучень звуків і слів. Необхідно:

• виділяти в окремі фрази додаткові речення;

• заміняти великі цитати переказом;

• розчленовувати задовгі фрази на коротші;

• обов'язково пояснювати складні і спеціальні терміни, якщо їх не можна уникнути взагалі;

• замінювати бюрократичні вислови типу "вище було сказано" розмовними типу "ми вже казали, що";

• треба дуже раціонально оперувати цифрами, за будь- якої можливості округляти їх, або доповнювати образними порівняннями;

• скорочені слова треба або пояснювати, або заміняти повними виразами і назвами, або взагалі уникати, не кажучи вже про різні "і т. д." і "т. п.", які можна використовувати лише як стилістичне оформлення;

• обов'язково пам'ятати про те, що мова, яка не має індивідуального емоційного забарвлення, монотонна, казенна, позбавлена ритмічної організації, не тільки є неефективним засобом спілкування, але й назавжди відбиває у глядача-слухача бажання спілкуватись із таким ведучим, або промовцем.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого“ на сторінці 5. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Творчість телевізійного ведучого як професія

  • Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого
  • Тема 1: Дихання та голос

  • Тема 2. Орфоепія

  • Тема 5. Логіка

  • Тема 6. Звук і тембр

  • Тема 7. Техніка мовлення

  • Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"

  • Розділ III. Опанування майстерності в різних екранних жанрах

  • Тема 11. Культура пластичного екранного образу

  • Основні жанри телевізійної журналістики

  • Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах

  • Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія

  • Тема 13. Позавербальні засоби виразності – засоби спілкування телевізійного ведучого

  • Невербальні засоби спілкування

  • Види невербальних засобів спілкування

  • Ритмічні жести

  • Зображувальні жести

  • Захист

  • Підозра і прихованість

  • Тема 14. Поняття стилю ведучого, взаємозалежність стилю ведучого й телевізійної програми

  • Тема 15. Етикет мовно-пластичної поведінки в кадрі

  • Тема 16. Основи віршознавства

  • Тема 18. Імпровізаційна словесна дія на основі наперед заданого тексту

  • Розділ V. Вправи для поліпшення мовного апарату телевізійного ведучого

  • Вправи на укріплення м'язів видиху (повторювати 4-6 разів, темп вільний, видих фіксований)

  • Вправи для голосу

  • (1). Вправи для розвитку м'язів м'якого піднебіння і глотки (повтор 4-6 разів)

  • (2). Вправи, які виконуються на фонемах [Μ] [Н] [Л] і при підключенні голосних фонем

  • (3). Вправа на розвиток довжини видиху при звуковому навантаженні

  • Вправи на силу звуку

  • Вправи для розвитку дикції

  • (2). Артикуляційна гімнастика для губ

  • (3). Артикуляційна гімнастика для щелеп

  • (4). Артикуляційна гімнастика для голосних

  • Ігрові етюди

  • Вправа "Напруження-розслаблення"

  • Вправа "Передача звуку"

  • Вправа "Включення звучання"

  • Розділ VI. Вправи для поліпшення дикції

  • Текст лігурійської скоромовки

  • Розділ VII. Методичне забезпечення кваліфікаційних робіт з майстерності диктора, телевізійного ведучого

  • Види і жанри курсових робіт

  • Літературний сценарій курсової роботи

  • Випускна кваліфікаційна робота

  • Види і жанри випускних кваліфікаційних робіт

  • Монтажний сценарій випускної кваліфікаційної роботи

  • Титульний лист розкадровки випускної кваліфікаційної роботи

  • Перелік знімальної групи випускної кваліфікаційної роботи

  • Схема написання відгуку художнього керівника на випускну кваліфікаційну роботу

  • Схема написання зовнішньої рецензії на випускну кваліфікаційну роботу

  • Висновки