Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія

Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання

Але є й суто фотографічні вимоги до костюма телевізійного ведучого.

По-перше, необхідно уникати строкатості в малюнку тканини. Людина перед камерою в телестудії повинна обирати однотонні елементи одягу і стежити за гармонійним поєднанням кольорів.

У даному випадку вагома думка оператора, бо співвідносність кольорів фону й одягу може негативно позначитись на відтворенні телекамерою тону обличчя.

Наприклад, чоловік у сніжно-білій сорочці на телеекрані може здаватися неголеним, оскільки збільшується контраст білого й чорного.

Звичайно, костюм не повинен бути кольорів, що збігаються з рір-фоном.

Коли ведучий працює в оформленій студії, то навпаки, тональність костюма, кольорова гама повинна співіснувати з кольорами фону. Отже, можуть бути і сині елементи, і зелені, що було б неможливо при зйомці на рір- фонах цих кольорів.

До речі, білі тони в костюмі ведучих можливі, але мають узгоджуватись з тонально-кольоровим оформленням студії і вимагають певних світлових рішень.

Крім суто технологічних вимог, потрібно звернути увагу ще на один аспект. Усі творчі працівники, що з'являються в кадрі, стають публічними особами, а це значно збільшує вимоги як до зовнішнього вигляду, так і до манери їх поведінки. Телеведучий повинен демонструвати на екрані певний довершений стиль одягу й поведінки, адже будь-які елементи цього одягу і поведінки можуть назавтра ж поширитись у суспільстві як модні тенденції.

Щоб гідно виконувати цю репрезентативну суспільну роль, ведучий повинен або створити власний елегантний стиль, або чітко дотримуватися загальних модних тенденцій.

Ще більшою мірою це стосується проблеми аксесуарів, макіяжу, татуювання.

Наприклад, коли ми бачимо в диктора православний хрест, це може образити представників інших релігійних конфесій, і взагалі, хрест – не прикраса, а ознака хрещення людини, тобто духовної належності до власної віри.

Але навіть звичайні прикраси можуть завадити вдалому екранному виступу, якщо вони завеликі, або занадто яскраві і цим можуть відволікати увагу хоча б частини аудиторії.

Це стосується й макіяжу: надмірно "розмальоване" обличчя, невідповідні екранній ситуації та одягу кольори навколо очей, занадто яскравий лак для нігтів – усе це фактори відволікання уваги глядача

Тим більше, коли телевізійний ведучий, не кажучи вже про дикторів новин, має якісь татуювання.

У нормі татуювання у ведучого може бути тільки тоді, коли він веде програми екстремального характеру. У будь-якому іншому випадку демонстрація тату є певною пропагандою цього атавістичного засобу прикрашання, не кажучи вже про те, що більшість татуювань мають символічний, зашифрований смисл і певними категоріями глядачів можуть бути розшифровані з непередбачуваними для рейтингу каналу наслідками.

- пластика

А поки ведучий гримується, поправляє зачіску, вдягає екранний одяг, йому не завадить поступово налаштовуватись на створення свого екранного образу, неначе відбираючи в уяві найважливіші елементи своєї пластики й миміки, які допоможуть йому бути виразним та органічним під час програми.

До телеефіру на роль диктора і телеведучого часом потрапляють люди без специфічної підготовки. Буває, перед камерою працюють фахові журналісти, які до цього майстерно оперували словами писемної, а не усної мови. Іноді в ефір виходять навіть не журналісти, а просто фахівці з певних професій і галузевих напрямів. У минулому – спортсмени, економісти, рекламіста, ПР-менеджери, тобто люди без технікомовної підготовки і, звичайно, без необхідних пластичних і мімічних навичок. Навіть кіно- і театральні актори, радіожурналісти, маючи споріднений фах, не відразу можуть відчути особливості процесу мовлення в контексті вимог телепростору.

Але навіть професійним телеведучим не завадить перед ефіром спробувати неначе збоку подивитись на себе в умовах телевізійного виступу.

Вертикальні рамки кадру – це постійний і дуже дієвий контролер вашої постави. Варто трішки викривитись у якийсь бік або схилити голову, зовсім для себе непомітно, щоб для глядача викривлення вашої постави стало помітним набагато виразніше.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія“ на сторінці 4. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Творчість телевізійного ведучого як професія

  • Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого

  • Тема 1: Дихання та голос

  • Тема 2. Орфоепія

  • Тема 5. Логіка

  • Тема 6. Звук і тембр

  • Тема 7. Техніка мовлення

  • Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"

  • Розділ III. Опанування майстерності в різних екранних жанрах

  • Тема 11. Культура пластичного екранного образу

  • Основні жанри телевізійної журналістики

  • Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах

  • Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія
  • Тема 13. Позавербальні засоби виразності – засоби спілкування телевізійного ведучого

  • Невербальні засоби спілкування

  • Види невербальних засобів спілкування

  • Ритмічні жести

  • Зображувальні жести

  • Захист

  • Підозра і прихованість

  • Тема 14. Поняття стилю ведучого, взаємозалежність стилю ведучого й телевізійної програми

  • Тема 15. Етикет мовно-пластичної поведінки в кадрі

  • Тема 16. Основи віршознавства

  • Тема 18. Імпровізаційна словесна дія на основі наперед заданого тексту

  • Розділ V. Вправи для поліпшення мовного апарату телевізійного ведучого

  • Вправи на укріплення м'язів видиху (повторювати 4-6 разів, темп вільний, видих фіксований)

  • Вправи для голосу

  • (1). Вправи для розвитку м'язів м'якого піднебіння і глотки (повтор 4-6 разів)

  • (2). Вправи, які виконуються на фонемах [Μ] [Н] [Л] і при підключенні голосних фонем

  • (3). Вправа на розвиток довжини видиху при звуковому навантаженні

  • Вправи на силу звуку

  • Вправи для розвитку дикції

  • (2). Артикуляційна гімнастика для губ

  • (3). Артикуляційна гімнастика для щелеп

  • (4). Артикуляційна гімнастика для голосних

  • Ігрові етюди

  • Вправа "Напруження-розслаблення"

  • Вправа "Передача звуку"

  • Вправа "Включення звучання"

  • Розділ VI. Вправи для поліпшення дикції

  • Текст лігурійської скоромовки

  • Розділ VII. Методичне забезпечення кваліфікаційних робіт з майстерності диктора, телевізійного ведучого

  • Види і жанри курсових робіт

  • Літературний сценарій курсової роботи

  • Випускна кваліфікаційна робота

  • Види і жанри випускних кваліфікаційних робіт

  • Монтажний сценарій випускної кваліфікаційної роботи

  • Титульний лист розкадровки випускної кваліфікаційної роботи

  • Перелік знімальної групи випускної кваліфікаційної роботи

  • Схема написання відгуку художнього керівника на випускну кваліфікаційну роботу

  • Схема написання зовнішньої рецензії на випускну кваліфікаційну роботу

  • Висновки