З година ночі. Ведучий ранкових ефірних блоків, що розпочинаються о 6 годині ранку, прокидається, плескає водою обличчя, іноді щось з'їдає, вдягається і виходить до студійного автомобіля, який збирає учасників програми. Щоденні ранкові блоки інколи йдуть декілька років і можна тільки уявити, як складно витримати такий режим життя!
Але, як кажуть, робота є робота. І вже о 5 годині ранку ведучий сидить, як кажуть у професійному середовищі, "на гримі".
Робота гримера – органічне поєднання творчості і технологій.
Грим – це мистецтво облагородженая, маскування дефектів, а також зміни обличчя людини за допомогою спеціальних гримувальних фарб, пластичних і волосяних масок і наклейок відповідно до характеру екранного образу.
Грим, який відповідає зовнішньому вигляду персонажу відповідно до загального задуму режисера, допомагає актору правдивіше розкривати внутрішній зміст, створювати характер героя.
Характер обличчя – невід'ємна частина екранних образів, а в більшості випадків – невід'ємна передумова якісної акторської гри, вживання в образ. Достатньо згадати зовсім молодого Миколу Черкасова, який геніально зіграв дуже стару людину – професора Полежаева у фільмі режисерів А. Зархі та Й. Хейфіца "Депутат Балтики". Грим і вдалий одяг у поєднанні з блискучою передачею вікового характеру абсолютно перевтілили актора.
Цей перелік може бути нескінченним, насамперед коли йдеться про портрети історичних осіб. І навпаки, невідповідність зовнішніх даних є одним з важливих чинників акторських невдач навіть за професійної гри.
Звичайно, під час гримування телевізійного ведучого ставляться значно скромніші завдання: ліквідувати недоліки, пристосувати обличчя до особливостей освітлення й колористичної ситуації в кадрі. Однак від цього робота гримера і її значення не стають менш вагомими.
Гример повинен замаскувати синці під очима, що будуть "витягатися" видеокамерою за умов відсутності гриму; він замальовує дрібні недоліки шкіри, накладає загальний тон на обличчя.
Особливої уваги вартий ніс. Він завжди неначе "ловить" найменші відблиски й недоліки встановленого світла і при недостатньому гримі буде "світитись і сяяти", як ліхтарик.
Окрему увагу слід приділити глибоко посадженим очам, різким масивним крилам носа, ямкам щік і підборіддя.
Але й це ще не все, оскільки багато особливостей анатомії обличчя ведучого неможливо компенсувати гримом, а можна відкорегувати лише світлом безпосередньо перед записом, або виходом в ефір.
Обов'язково слід звернути увагу на волосся. Кожна людина має властиві їй від природи особливості обличчя, форми голови. Дуже важливо однозначно визначити співвідношення між індивідуальністю обличчя ведучого та певними недоліками обличчя, якщо вони є.
Треба розуміти, що деякі риси, нормальні і привабливі в побуті, на телеекрані можуть відволікати від загального сприйняття образу ведучого. До таких елементів обличчя можуть належати занадто високий жіночий лоб, вуха, які надто виступають, певна форма щік. Одним із завдань підготовки до ефірного виступу є створення відповідної зачіски, яка б могла одночасно підкреслити індивідуальність ведучого та перетворити небажані особливості його обличчя на органічні компоненти загального стилю.
Скажімо, за допомогою зачіски можна зменшити висоту лоба, прикрити вуха, округлити чи витягнути обличчя.
Під час підготовки до ефіру можуть виникнути і суто технічні проблеми – наприклад, свіжовимите волосся часто стає пухнастим і ускладнює ефект рір-проекції – комп'ютерного зображення на фоні.
Зазвичай, в ефірі працюють диктори з виграшною для телекадру зовнішністю, але виокремити грим і зачіску як чинники створення глядацького враження безумовно потрібно.
Усі перераховані елементи гримувань, звичайно, стосуються й запрошених гостей.
- костюм
Одяг телевізійного ведучого – дуже важливий елемент його екранного існування. По-перше, він повинен відповідати жанровій формі телевізійної програми. Зрозуміло, що кореспондент у Верховній Раді буде виглядати дико, якщо зодягнеться у смокінг, або навпаки – у робочий одяг. Безглуздо буде виглядати й ведуча сільськогосподарської програми, зодягнена у вечірнє плаття. Ці приклади можна наводити безкінечно. Щоб уникнути невідповідності, достатньо чітко розуміти особливості кожного екранного жанру.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія“ на сторінці 3. Приємного читання.
