Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах

Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання

Власну специфіку має і дикторська робота над текстами анонсів.

Анонси – це своєрідний телевізійний варіант театральної чи кіноафіші, програми подій, які відбудуться в певний час. Анонс здебільшого повинен містити музичну заставку, відеофрагменти події, що рекламується, і відповідний текст.

Здебільшого, анонс – це монтажний відеокліп, у якому рекламується майбутній показ фільму, або великої телепрограми.

У системі телебачення, для якого показ масових фільмів є одним з головних засобів отримання комерційної реклами, анонси як частина маркетингу мають дуже велике значення і демонструються майже в кожному рекламному блоці.

Іноді анонс називають на західний манер "трейлером". Однак трейлер – це просто реклама фільму, змонтована з окремих його кадрів, а телевізійний кіноанонс не тільки зазвичай менший за обсягом, але й містить інформацію про час і канал показу.

Стала структура анонсу є приблизно такою: перші З секунди – найефектніший кадр і звук – задля пригортання максимальної уваги глядача; 5 секунд відводиться на рекламу значення фільму, його жанр і назву; ще 5 секунд займає представлення провідних акторів; 17 секунд – показ найвиразніших сцен; останні 5 секунд присвячено координатам показу на фоні кінокадрів.

Зрозуміло, що такі жорсткі умови диктують і особливі умови дикторського озвучування.

Окремі фрази дикторського тексту повинні не тільки легко запам'ятовуватись, але й будуватися так, щоб їх не можна було застосувати в анонсі іншої стрічки, тобто бути невід'ємними від конкретного змісту анонсованого твору; у тексті анонсу не потрібні риторичні запитання, оскільки вони уповільнюють сприйняття; звукове оформлення тексту повинно значно відрізнятись від звичних розмовних інтонацій, аби пригорнути увагу глядачів та утримувати її весь час демонстрації анонсу.

До того ж, інтонаційно характер озвучания повинен відповідати стилістиці анонсованої програми, аби не створити у глядача деформованої уяви про її жанр.

Таким чином, диктор повинен насамперед чітко визначити жанрову своєрідність анонсованого твору і створити відповідну звукову атмосферу.

Слід з кожної фрази тексту інтонаційно робити крихітний епізод, передаючи глядачам його емоційний зміст і характерну динаміку.

Водночас кожна фраза повинна містити елемент інтригуючої недомовленості, створювати ефект емоційного захоплення самого диктора змістом анонсованого твору.

Тобто, навіть дикторське озвучування телевізійних програм, які належать до розважальної та рекламної сфери, має всі ознаки шоуменської, акторської діяльності.

Ведучий-шоумен – це особливий тип телевізійного ведучого, який суміщає в собі актора, тележурналіста, організатора екранного видовища. Він працює в певних телевізійних жанрах, кожному з яких відповідає певний тип екранної поведінки шоумена.

Розуміння своєрідності змісту, форми, виражальних засобів кожної жанрової форми дозволяє ведучому-шоумену правильно обрати власний екранний образ, а отже, допомогти творцям телевізійних програм визначити їх індивідуальне екранне обличчя.

Останніми роками до цих проблем додалася ще одна – усе частіше стає нормою практика використання телевізійних ведучих у ролі конферансьє – ведучого концерту, або певної публічної церемонії – насамперед – різного виду нагороджень. До того ж, ціла низка постановочних телевізійних програм і конкурсів насправді являють собою концертні форми.

Головна риса конферансьє – уміння вести програму концерту чи нагородження, одночасно активно спілкуючись із глядачами. Контакт із залом, уміння налаштувати глядачів на певне емоційне сприйняття чергового номеру програми – безумовні вимоги до конферансьє.

Особлива близькість до аудиторії, задушевний тон спілкування поєднуються в роботі конферансьє з акторським блиском, емоційністю висловлювань, адекватним атмосфері подій особливостям поведінки.

Це вимагає від нього дуже виразного індивідуального стилю, цікавого для глядачів іміджу, здатності поєднувати елементи розмовності та сценічної вишуканості, зовнішнього блиску.

Найважливіші для конферансьє якості – здатність до імпровізування й імітації імпровізації. Відомо, що краща імпровізація – ретельно підготовлена. Саме так і чинять кращі конферансьє, не кажучи вже про те, що тексти телевізійних виступів готуються заздалегідь. Однак подавати їх треба так, щоб глядачі сприймали тексти як такі, що народжуються безпосередньо на сцені.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Майстерність телевізійного ведучого як навчальна дисципліна та методика її викладання» автора Безручко О.В. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах“ на сторінці 6. Приємного читання.

Зміст

  • Вступ

  • Розділ I. Творчість телевізійного ведучого як професія

  • Розділ II. Розвиток первинних професійних навичок з майстерності телевізійного ведучого

  • Тема 1: Дихання та голос

  • Тема 2. Орфоепія

  • Тема 5. Логіка

  • Тема 6. Звук і тембр

  • Тема 7. Техніка мовлення

  • Тема 8. "Специфіка мовлення в театрі, на радіо і телебаченні"

  • Розділ III. Опанування майстерності в різних екранних жанрах

  • Тема 11. Культура пластичного екранного образу

  • Основні жанри телевізійної журналістики

  • Особливості роботи ведучого в розважальних телевізійних програмах
  • Розділ IV. Телевізійний виступ як творчість і технологія

  • Тема 13. Позавербальні засоби виразності – засоби спілкування телевізійного ведучого

  • Невербальні засоби спілкування

  • Види невербальних засобів спілкування

  • Ритмічні жести

  • Зображувальні жести

  • Захист

  • Підозра і прихованість

  • Тема 14. Поняття стилю ведучого, взаємозалежність стилю ведучого й телевізійної програми

  • Тема 15. Етикет мовно-пластичної поведінки в кадрі

  • Тема 16. Основи віршознавства

  • Тема 18. Імпровізаційна словесна дія на основі наперед заданого тексту

  • Розділ V. Вправи для поліпшення мовного апарату телевізійного ведучого

  • Вправи на укріплення м'язів видиху (повторювати 4-6 разів, темп вільний, видих фіксований)

  • Вправи для голосу

  • (1). Вправи для розвитку м'язів м'якого піднебіння і глотки (повтор 4-6 разів)

  • (2). Вправи, які виконуються на фонемах [Μ] [Н] [Л] і при підключенні голосних фонем

  • (3). Вправа на розвиток довжини видиху при звуковому навантаженні

  • Вправи на силу звуку

  • Вправи для розвитку дикції

  • (2). Артикуляційна гімнастика для губ

  • (3). Артикуляційна гімнастика для щелеп

  • (4). Артикуляційна гімнастика для голосних

  • Ігрові етюди

  • Вправа "Напруження-розслаблення"

  • Вправа "Передача звуку"

  • Вправа "Включення звучання"

  • Розділ VI. Вправи для поліпшення дикції

  • Текст лігурійської скоромовки

  • Розділ VII. Методичне забезпечення кваліфікаційних робіт з майстерності диктора, телевізійного ведучого

  • Види і жанри курсових робіт

  • Літературний сценарій курсової роботи

  • Випускна кваліфікаційна робота

  • Види і жанри випускних кваліфікаційних робіт

  • Монтажний сценарій випускної кваліфікаційної роботи

  • Титульний лист розкадровки випускної кваліфікаційної роботи

  • Перелік знімальної групи випускної кваліфікаційної роботи

  • Схема написання відгуку художнього керівника на випускну кваліфікаційну роботу

  • Схема написання зовнішньої рецензії на випускну кваліфікаційну роботу

  • Висновки