РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. РОКИ 1920-1939

На 1938 р. вилився він у такі дані щодо кількості органів за мовою видання (від прилучення до реалізації автономії).

1) Українська мова (фонетичний і етимологічний правопис)..............62 органи

2) "Язичіє".............................25 органів

3) Російська мова........................39 органів

Отже, 126 органів на 51 органів чужонаціональних: мадярських — 34, чеських - 13, інших — 4, і врешті, ще 6 органів — у двох чи більше мовах.

За доби автономного існування Карпатської України (X. 1938 — III. 1939) виходило тут 16 органів преси, з яких:

1) українських (в тому і чеською мовою) .... 11 органів

2) російських (москвофільських)............З органи

3) чеських...............................1 орган

4) в двох мовах (українсько-чеській).........1 орган

В тому — 4 органи як продовження з попередніх років і 12 — нових. За змістом українська преса охоплювала всі галузі і вимоги життя. На першому місці — органи суспільно-політичні. Один із старших часописів ("Наука"), прийнявши назву "Свобода" став суспільно-політичним, культурним і економічним органом. З 1925 р. під проводом о. А. Волошина стає органом Християнсько-народної партії. Виходив в Ужгороді тижнево, а потім двічі на тиждень, як газета, до 1938 р. З виходом щоденника під назвою "Нова Свобода", "Свобода" припинила своє існування. Засновано було цей щоденник зусиллям всього громадянства, при найактивнішій участі А. Волошина і Ю. Ревая. В добі автономії став цей щоденник органом Українського Національного Об'єднання (1939), здобувши під добрим, умілим редакційним проводом інженера С. Довгаля, а пізніш письменника В. Гренджі-Донського, широку популярність.

При найближчій співпраці В. Гренджі-Донського виходило в Карпатській Україні вже з часу прилучення її до Чехо-Словаччини кілька органів. В першу чергу був це щоденник під назвою "Русин" (Ужгород, 1920—1923 рр). Спочатку виходив двічі на тиждень. Головним редактором був Ф. Жаткович, при співпраці А. Штефана. Року 1923 стає щоденником із тижневим ілюстрованим додатком під назвою "Неділя Русина".

В цих же роках виходить орган Руської хліборобської партії під веденням М. Бращайка "Руська Нива" (1920—1924) як тижнева газета. її завданням було: захист і розвиток українських культурних і господарських інтересів та ширення ідеї єдності з усім українським народом.

На початку цієї ж доби народжується орган українських соціал-демократів "Народ" як тижнева газета, найближчими співробітниками якої стають Е. Пуза — старшина УГА, і С. Клочурак — пізніш за автономії міністр автономної влади. З 1922 р. "Народ" заступає тижнева газета під назвою "Вперед", що і виходить до 1938 р. при участі спочатку С. Клочурака, а потім Д. Німчука і за фактичною редакцією інженера С. Довгаля.

С. Клочурак, відійшовши від соціал-демократів, став одним з активних провідників української групи в Республікансько-хліборобській (аграрній) партії. Органом цієї групи стала суспільно-політична тижнева газета під назвою "Земля і Воля" (Ужгород, з 1934 р.). Головним редактором став С. Клочурак при ближчій співпраці Ю. Лацанича. Року 1935 мала додаток для молоді "Молодий Плугар".

Виходила "Земля і Воля" до жовтня 1938 р. Так само в цей час припинила своє існування газета "Українське Слово", що почала виходити з 1932 р. при найближчій участі М. Бращайка, В. Бірчака, В. Гренджі-Донського та інших. Виходила спочатку тижнево, потім двічі на тиждень. Своїм гаслом поставила: "Пора, шоб щезло українофільство, москвофільство, а щоб всі пізнали, що ми є один український нарід".

На тридцяті роки припадає вихід українського національного органу на Пряшівщині (Словаччина). Був ним двотижневик під назвою "Слово Народа" (1932-1932 р.) при участі письменниці І. Невицької.

Врешті, напередодні автономії почав був виходити орган Української національної селянсько-робітничої партії при участі І. Грицая. Був це двотижневик (газета) "Народ-ня Воля" (В. Бичків), перше число якого появилося 31 серпня. Вийшло двоє чисел. З інших органів, що виходили раніш, а напередодні автономії припинилися, це "Карпатська Правда" — комуністичний орган, що почав виходити 1920 р. під назвою "Карпатська Правда", місячник "Голос Життя" та інші.

За автономії були в Карпатській Україні, крім "Нової Свободи", ще такі газети: "Наступ", що почав виходити в Ужгороді двічі на тиждень як газета, а потім у Хусті як орган націоналістичної думки. Виходив під проводом С. Ро-сохи, перше число вийшло як додаток до "Нової Свободи", всього вийшло 18 чисел; газета "Карпатська Україна", що виходила двічі на тиждень в Хусті; тижнева газета "Нація", що почала виходити з 12.11. 1930 р. у Рахові під проводом С. Юськова.

З органів, що ставили завданням пропаганду русинства (третій напрям) в 1935—1938 рр., була тижнева газета під назвою "Неделя", що виходила за підтримкою єпископа А. Стойки штучним язичієм і мала вороже наставления до українства.