РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ. РОКИ 1920-1939

"Українка" виходила за редакцією О. Федак-Шепаровичевої (1938) та М. Струтинської (1939).

Подібно до "Жінки" і "Громадянки", мав значення часопис під назвою "Нова Хата", що почав виходити 1925 р. і протримався до 1939 р. Було це видання кооперативного видавництва "Українське Народне Мистецтво" у Львові. До 1934 р. виходив як місячник для плекання домашньої культури, а з 1934 р. і до 1939 як двотижневик за редакцією М. Громницької та Л. Бурачинської-Рудик.

Мистецьке оформлення і добре підібраний зміст часопису звернув увагу не лише українського суспільства, але і чужинців. Року 1933 у Празі відбулася виставка ілюстрованих часописів, на якій, старанням Українського Історичного Кабінету, українські часописи мали свій окремий відділ. По закінченню виставки спеціальним журі відзначено було, поруч з іншими часописами, також "Нову Хату" і в спеціальній публікації рекомендовано ЇЇ для публічних книгозбірень, кав'ярень, салонів тошо.

Часописи українського мистецтва

З часописів українського мистецтва в першу чергу треба згадати такі органи: місячник під назвою "Українське Мистецтво", що його в 1926 р. почав видавати у Львові М. Голубець, та квартальник Асоціації незалежних українських митців під назвою "Мистецтво", шо в 1932—1933 рр. виходив за редакцією П. Ковжуна.

Зміст "Мистецтва" складався з творів визначніших українських та європейських митців, як також з праць істориків українського мистецтва. Крім досконалих репродукцій цілий зміст цього квартальника приніс праці таких авторів: В. Сочинського, П. Ковжуна, В. Хмелюка та інших, що давали силуету (сильветку) з життя і творчості М. Дольницької, М. Глушенка, О. Гришенка, Ф. Ємця, Ферручіо, Ферраці, О. Усачовата інших, спомини та огляди українського мистецтва, в яких підносилися проблеми нового мистецтва, його завдання тощо; мистецькі фейлетони (М. Бутович, М. Рудницький), рецензії і хроніка.

Поруч із цими органами образотворчого мистецтва впродовж цієї доби виходили також часописи, присвячені музиці, театру, хору тощо. Були це такі часописи: "Аматорський Театр", що появився у Львові 1925 р. як додаток до "Народньої Просвіти"; "Музичні Вісті", що їх видавала 1934 р. "Музична Накладня"; "Торбан"; місячник Союзу українських професійних музик під назвою "Українська Музика", що виходив (1937) у Львові за редакцією 3. Лиська; місячник для організації українських хорів під назвою "Боян", що його видавало Співоче Товариство "Дрогобицький "Боян" (Львів-Дрогобич, 1929—1930).

До мистецьких органів треба віднести місячник "Світло і Тінь", що його в 1933—1936 рр. видавало Українське Фотографічне Товариство у Львові, як також і двотижневик, присвячений кіновому мистецтву, що його в 1930—1934 рр. видавала у Львові С. Куликівна під назвою "Кіно".

Гумористично – сатиричні часописи

Українська кооперативна преса

Господарські та торгівельно-економічні часописи

З інших господарських та торговельно-економічних часописів цієї доби треба згадати ще такі як "Український Пасішник" у Львові, "Купецькі Вісті" у Львові, "Український Купець" та "Торгівля й Промисл" у Коломиї, торгово-промислову одноднівку під назвою "Наше Завтра" (Г. Гануляк, у Львові, 1931) і врешті — "Фаховий Вістник", там же. Цей останній був органом філії Товариства українських ремісників, промисловців і торгівців "Зоря" в Станіславові. Нав'язуючи до традиції часопису "Господар і Промишленик", що в 1879-1882 рр. виходив у Станіславові, ставив цей новий орган своїм завданням "...звертати увагу на новий наростаючий стан серед українського народу, а саме на стан ремісничий, промисловий і торговельний".

Часопис мав бути поширений і поза кола ремісничі, а то серед інтелігенції та селянства, подаючи важніші відомості зі світу й політики.

Та незважаючи на ці завдання і добру постановку справи, виданню часопису не пощастило довго існувати.

Часописи, присвячені історії збройної боротьби українського народу

Релігійно-наукові та релігійно-церковні органи

Станові часописи

Зі станових часописів, зв'язаних з церковним життям, були такі: "Дяківські Відомості" — орган Товариства взаємної помочі дяків. Виходили раз на місяць у Львові в 1925-1932 рр.

"Дяківський Шлях" — ілюстрований становий орган, що виходив так само раз на місяць, в 1929—1930 рр. і, врешті, "Дяківський Прапор".

Проти двох цих останніх виступив митрополит-ординатор, забороняючи дякам не тільки передплачувати, але і читати їх взагалі. Повідомляв: "Хто з дяків єпархії поважився б читати дальше той орган ("Дяківський Прапор", як продовження "Дяківського Шляху"), тим самим наразив би себе на втрату посади церковного півця".