РОЗДІЛ ДРУГИЙ ПАРОЛЬ — «НЕМЕЗИДА»

Немезида

ПАРОЛЬ — «НЕМЕЗИДА»

I

Десь через тиждень після повідомлення про смерть Рейфаєла міс Марпл підібрала листа, що лежав на таці з її сніданком, і дивилася на нього якусь хвилину, перш ніж відкрити. Два інші листи, що надійшли із сьогоднішньою ранковою поштою, були рахунками або квитанціями на сплачені рахунки. В обох випадках вони не становили для неї найменшого інтересу. Цей же лист міг такий інтерес становити.

Лондонська марка, друкована адреса, довгий конверт високої якості. Міс Марпл акуратно розрізала його спеціальним ножем для паперу, який завжди був у неї напохваті, тут-таки, на таці. Лист був від панів Бродриба та Шустера, адвокатів і нотарів, з адресою в лондонському кварталі Блумсбері. Ті панове запрошували її, використовуючи надзвичайно чемні й вишукані звороти юридичної мови, навідатися наступного тижня до їхньої контори й пропонували зробити це в четвер, 24-го числа. Якщо ж ця дата її не влаштовує, то чи не буде вона такою люб’язною, щоб повідомити їх, коли зможе бути в Лондоні в найближчому майбутньому. У своєму листі ті двоє додавали, що вони адвокати покійного містера Рейфаєла, з яким вона, схоже, добре знайома.

Міс Марпл була трохи спантеличена. Вона спохмурніла й підвелася з-за столу трохи пізніше, аніж зазвичай, думаючи про листа, якого щойно одержала. Вона спустилася вниз за допомогою Черрі, яка вважала за свій обов’язок чекати в коридорі, аби бути певною, що міс Марпл не наважиться сама спускатися сходами, що були дуже давнього зразка й круто завертали на самій середині.

— Ти приділяєш мені занадто багато уваги, Черрі, — сказала міс Марпл.

— Доводиться, — відповіла Черрі з притаманною їй прямолінійністю. — Хороших людей тепер мало, і їх треба оберігати.

— Що ж, дякую за комплімент, — промовила міс Марпл, безпечно добувшись до кінця сходів і ставлячи ногу на підлогу першого поверху.

— У вас усе гаразд? — запитала Черрі. — Бо вигляд у вас такий, ніби вас ударили мішком по голові, якщо розумієте, про що я кажу.

— Та ні, у мене все гаразд, — відповіла міс Марпл. — Правда, я щойно одержала досить несподіваного листа від адвокатської фірми.

— Ніхто не позиває вас до суду, сподіваюся? — запитала Черрі, схильна вважати, що листи від адвокатів неминуче пов’язані з якимсь лихом.

— О, ні, не думаю, — сказала міс Марпл. — Нічого подібного. Вони лише просять мене навідати їх у Лондоні наступного тижня.

— Можливо, ви одержите спадщину, — промовила Черрі з надією в голосі.

— Ну це вже навряд.

— І таке буває, — сказала Черрі.

Умостившись на стільці й діставши своє плетиво з гаптованої торбинки, міс Марпл обміркувала можливість того, що містер Рейфаєл залишив їй спадщину. Тепер вона здалася їй ще менш імовірною, аніж тоді, коли Черрі про це згадала, адже містер Рейфаєл, подумала вона, був не такою людиною.

Вона не змогла поїхати до Лондона в той день, який їй запропонували. У четвер вона мала бути присутня на зборах Жіночого клубу, де обговорювали питання про виділення коштів на будівництво двох додаткових кімнат. Тож вона написала листа, у якому назвала інший день наступного тижня. Фірма не забарилася з письмовою відповіддю, у якій висловила свою згоду з її пропозицією, і дата відвідин була визначена остаточно. Вона намагалася намалювати у своїй уяві зовнішність панів Бродриба та Шустера. Лист був підписаний Дж. Р. Бродрибом, який, певно, був старшим партнером. Міс Марпл подумала, що містер Рейфаєл міг відписати їй у своєму заповіті якусь невеличку річ або сувенір на згадку. Можливо, книжку про якісь рідкісні квіти, що була в його бібліотеці і, на його думку, могла принести втіху старій дамі, що так полюбляла доглядати сад. Чи брошку з камеєю, яка належала його двоюрідній бабусі. Міс Марпл розважала себе такими фантазіями. Бо це тільки фантазії, подумала вона, адже в будь-якому з цих випадків виконавці — якщо ті адвокати були виконавцями — просто надіслали б їй таку річ поштою. Їм би не було потреби домовлятися з нею про зустріч.

— Облиш дурні думки, — сказала собі міс Марпл. — Наступного четверга ти про все довідаєшся.

II

— Цікаво, що це за особа, — сказав Бродриб, звертаючись до Шустера і при цьому глянувши на годинник.

— Вона має прибути за чверть години, — сказав Шустер. — Цікаво, вчасно вона з’явиться чи ні?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Немезида» автора Аґата Кристі на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЗДІЛ ДРУГИЙ ПАРОЛЬ — «НЕМЕЗИДА»“ на сторінці 1. Приємного читання.

Зміст

  • Аґата Кристі НЕМЕЗИДА

  • Розділ без назви (2)

  • РОЗДІЛ ПЕРШИЙ ПРОЛОГ

  • РОЗДІЛ ДРУГИЙ ПАРОЛЬ — «НЕМЕЗИДА»
  • РОЗДІЛ ТРЕТІЙ МІС МАРПЛ ПОЧИНАЄ ДІЯТИ

  • РОЗДІЛ ЧЕТВЕРТИЙ ЕСТЕР ВОЛТЕРС

  • РОЗДІЛ П’ЯТИЙ ПОСЛАННЯ З ТОГО СВІТУ

  • РОЗДІЛ ШОСТИЙ ЛЮБОВ

  • РОЗДІЛ СЬОМИЙ ЗАПРОШЕННЯ

  • РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ ТРИ СЕСТРИ

  • РОЗДІЛ ДЕВ’ЯТИЙ ТРАВА ДИЯВОЛА

  • РОЗДІЛ ДЕСЯТИЙ «ПРИГАДУЮТЬСЯ МЕНІ ДАЛЕКІ Й ЧУДОВІ ДНІ!»

  • РОЗДІЛ ОДИНАДЦЯТИЙ НЕЩАСЛИВИЙ ВИПАДОК

  • РОЗДІЛ ДВАНАДЦЯТИЙ НАРАДА

  • РОЗДІЛ ТРИНАДЦЯТИЙ ПУЛОВЕР У ЧОРНО-ЧЕРВОНУ КЛІТИНКУ

  • РОЗДІЛ ЧОТИРНАДЦЯТИЙ МІСТЕР БРОДРИБ ДИВУЄТЬСЯ

  • РОЗДІЛ П’ЯТНАДЦЯТИЙ ВЕРИТІ

  • РОЗДІЛ ШІСТНАДЦЯТИЙ ПОПЕРЕДНЄ РОЗСЛІДУВАННЯ

  • РОЗДІЛ СІМНАДЦЯТИЙ МІС МАРПЛ ЗДІЙСНЮЄ РОЗВІДКУ

  • РОЗДІЛ ВІСІМНАДЦЯТИЙ АРХІДИЯКОН БРАБАЗОН

  • РОЗДІЛ ДЕВ'ЯТНАДЦЯТИЙ ПРОЩАННЯ

  • РОЗДІЛ ДВАДЦЯТИЙ МІС МАРПЛ МІРКУЄ

  • РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ПЕРШИЙ ДЗИҐАРІ ВИДЗВОНЮЮТЬ ТРЕТЮ

  • РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ДРУГИЙ МІС МАРПЛ РОЗПОВІДАЄ

  • РОЗДІЛ ДВАДЦЯТЬ ТРЕТІЙ КІЛЬКА ОСТАННІХ СЦЕН

  • Запит на курсову/дипломну

    Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

    Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
    Введіть тут тему своєї роботи