Генерал. Що — за п'ятнадцять?
Ад'ютант. За п'ятнадцять секунд дванадцята, пане генерал.
В цю мить починається канонада. Тут вона звучить не так, як там, де падають снаряди. Спочатку чути лунке, розложисте «бум-бум-бум», немов удари литавр перед мікрофоном, а потім «хвіть, хвіть, хвіть, хвіть, шурх, шурх, шурх, шурх, шурх… шурх» — політ снаряда й далекий вибух. Ще одна батарея відкриває вогонь, вона розташована ближче, й залпи її гучніші, й ось по всій лінії фронту гуркочуть лункі, часті залпи, й снаряди, віддаляючись, із стугоном роздирають повітря. Крізь відчинене вікно видно тепер обриси Мадріда, освітлювані спалахами вибухів. Генерал стоїть біля далекоміра. Цивільний — біля стереотруби. Ад'ютант дивиться з-за плеча цивільного.
Цивільний. Господи, яка краса!
Ад'ютант. Сьогодні миїх добре поколошкаємо. Марксистська наволоч. Так їх, нехай дохнуть у своїх норах.
Цивільний. Дивишся — і серце радіє.
Генерал. Ви задоволені?
Він питає це, не відриваючись від окуляра.
Цивільний. Яв захваті! Скільки це триватиме? Генерал. Ми обстрілюємо їх годину. Потім десять хвилин перерви. Потім ще п'ятнадцять хвилин.
Цивільний. Сподіваюся, жоден снаряд не влучить у квартал Саламанка? Адже там зосереджені майже всі наші люди. Генерал. Без цього, певно, не обійдеться.
Цивільний. Чому?
Г е н е р а л. Помилки іспанських батарей.
Цивільний. Чому саме іспанських?
Генерал. Бо іспанські стріляють не так влучно, як наші.
Цивільний мовчить, і обстріл триває, хоч залпи не такі часті. Чути, як дедалі гучніше завиває, наближаючись, снаряд. Він вибухає майже під самим спостережним
пунктом.
Це вже вони озиваються.
На сцені тепер зовсім темно, видно тільки спалахи гарматних пострілів та вибухів і вогник сигарети — то курить вартовий внизу. Потім видно, як вогник раптом описує в темряві дугу, й виразно чути грюк — це падає вартовий, — а потім два глухих удари. Наближається, звично завиваючи, ще один снаряд, спалах вибуху освітлює двох чоловіків, що лізуть драбиною.
Генерал (дивлячись в окуляр далекоміра). З'єднайте мене з Гарабітас.
Зв'язківець (крутить ручку телефону. Потім крутить ще раз). Даруйте, пане генерал, — обрив лінії.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах. Том 2» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „П'ЯТА КОЛОНА“ на сторінці 62. Приємного читання.