Ми спустилися сходами й вийшли на бульвар Сен-Мішель.
Був теплий червневий вечір.
— Куди підемо?
— Може, на острів?
— Ходім.
Ми пішли бульваром. На перехресті вулиці Данфер-Рошеро й бульвару стоїть скульптура: двоє чоловіків у довгих шатах.
— Я знаю, хто це, — сказав Білл, оглядаючи пам'ятник. — Добродії, що вигадали фармацію. Затям собі: я в Парижі, мов риба у воді!
Ми поминули пам'ятник.
— А тут напихають опудала, — сказав Білл. — Хочеш купити що-небудь? Гарненько напханого собачку.
— Ходімо, — сказав я. — Ти трохи перебрав.
— Гарнесенькі напхані собачки, — сказав Білл. — Вони так прикрасять твоє житло.
— Ходімо.
— Тільки одного собачку. Мені що пес, що без — однаково. Але тобі ж пе однаково, Джейку! Тільки одного собачку!
— Ходімо.
— Купи — і ти без нього жити не зможеш. Звичайний обмін. Ти їм — гроші. Вони тобі — напханого собачку.
— Купимо, коли вертатимемось.
— Що ж, як знаєш. Дорога в пекло вимощена некупленими опудалами собак. Я вмиваю руки.
Ми пішли далі.
— Чого тобі раптом далися ті собаки?
— Не уявляю життя без собак. Не уявляю життя без опудал.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 51. Приємного читання.