— От і чудово, — сказала Брет. — Обіцяю коли-небудь станцювати виключно для вас. А чому це ніде не 'видно вашого малого Зізі?
— Зараз поясню. Бачите, я допомагаю йому, але не хочу, щоб він муляв мені очі.
— Так, він приємний у малих дозах.
— По-моєму, з нього будуть люди. Але я особисто не хочу, щоб він муляв мені очі.
— І Джейк його уникає.
— Він діє мені на нерви.
— Зрештою, — граф знизав плечима, — поки що не знати, що з нього вийде. Але мій батько приятелював з його батьком.
— Ходімо танцювати, — сказала Брет.
Ми почали танцювати. Було тісно й душно.
— Ох, любий, — зітхнула Брет, — я така нещасна! у мене виникло відчуття, що все це вже колись було зі мною.
— Хвилину тому ти була щаслива.
Негр загорлав:
— «Ти не обманеш…»
— А тепер — ні.
— А що сталося?
— Не знаю. Просто зробилося страшенно тяжко.
— «Ти не…», — заспівав негр. Він узявся за свої палички.
— Хочеш піти?
Немов у кошмарному сні, я відчував, що все повторюється: те, що було зі мною раніше, має спіткати мене знову.
— «обма…», — тихо співав негр.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 47. Приємного читання.