Брет рушила до столика, але загриміла музика, і ми знову затупцяли в тому натовпі.
— Ти не вмієш танцювати, Джейку. Ніхто не вміє танцювати так, як Майкл.
— Він чудово танцює.
— Його є за що похвалити.
— Він мені подобається, — сказав я. — Страшенно подобається.
— Я збираюсь за нього заміж, — сказала Брет. — Дрібно. Я цілий тиждень про нього не згадувала.
— Хіба ти йому не пишеш?
— Та ти що! Я ніколи не пишу листів.
— Але він тобі, напевне, пише?
— Ще б пак. І дуже гарні листи.
— Коли ви повінчаєтесь?
— Звідки я знаю. Як тільки оформлю розлучення. Майкл умовляє свою матір, щоб вона підкинула потрібну суму.
— Може, я чим допоможу?
— Не мели дурниць. У Майклових родичів грошей хоч греблю гати.
Музика урвалася. Ми підійшли до столика. Граф підвівся.
— Чудово, — сказав він. — Ви танцюєте просто чудово.
— А ви не танцюєте, графе? — спитав я.
— Ні. Я надто старий.
— Отакої,— мовила Брет.
— Люба, я танцював би, якби це давало мені втіху. Для мене втіха — дивитись, як танцюєте ви.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 46. Приємного читання.