— До п'ятої години вщухне.
— Будемо сподіватись.
— А ти помолися, — засміявся я.
— Мені ніколи не допомагає. Про що б я не молилася — нічого не здійснюється. А в тебе?
— В мене здійснюється.
— Не бреши, — сказала Брет. — Хоч, може, в декого так буває. Вигляд у тебе гіе дуже побожний, Джейку.
— А я таки побожний.
— Не бреши, — сказала Брет. — І не читай мені сьогодні проповідей. Сьогодні й без них буде весело.
Після її поїздки з Коном я ще жодного разу не бачив її такою щасливою й безтурботною. Ми знову стояли перед дверима готелю. Всі столики були розставлені, за деякими вже сиділи люди й їли.
— Будь ласка, наглядай за Майклом, — сказала Брет. — Щоб він не накоїв дурниць.
— Ваші друзі пішли нагору, — сказав німець-метрдотель. Він весь час підслуховував.
Брет обернулася до нього:
— Дякую за повідомлення. Ви маєте ще щось сказати?
— Ні, мадам.
— От і добре, — сказала Брет.
— Залиште нам столик на трьох, — сказав я німцеві.
Він посміхнувся своєю підлою біло-рожевою посмішкою.
— Мадам їстиме тут?
— Ні,— сказала Брет.
— У такому разі вам вистачить столика на двох.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 150. Приємного читання.