— А, ну тебе, — сказав Білл. — Ти воював. А як на мене, то воно тривало дві з половиною години.
— Де ж те пиво? — спитав Майкл.
— А куди ви поділи чарівну Едну?
— Щойно відвели до готелю. Вона пішла спати.
— Їй сподобалося?
— Дуже. Ми їй сказали, що тут так розважаються щоранку.
— Це її вельми вразило, — сказав Майкл.
— Вона хотіла, щоб і ми вискочили на арену, — сказав Білл. — Хотіла подивитися, на що ми здатні.
— Я їй сказав, що це було б нечесно щодо моїх кредиторів, — сказав Майкл.
— Який ранок! — сказав Білл. — І яка ніч!
— Як твоя щелепа, Джейку? — спитав Майкл.
— Болить, — сказав я.
Білл засміявся.
— Чому ти не луснув його стільцем?
— Тобі легко казати, — відповів Майкл. — Він би й тебе поклав. Я навіть не помітив, як він замахується. Мить тому він був у мене перед очима, і раптом я сиджу на тротуарі, а Джейк валяється під столом.
— Куди він потім подівся? — спитав я.
— Ось вона, — сказав Майкл. — Ось прекрасна сеньйорита з пивом.
Покоївка поставила на стіл тацю з пляшками й склянками.
— Принесіть відразу ще три пляшки, — попросив Майкл.
— Куди подівся Кон після того, як ударив мене? — спитав я Білла.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Твори в 4-х томах» автора Ернест Хемінгуей на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/“ на сторінці 143. Приємного читання.