Розділ «І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/»

— Чудово.

— Куди ти йдеш?

— Спати.

Зібрались ми лише десь опівдні й поснідали за столиком під аркадою. Місто було переповнене. Нам довелося чекати, поки звільниться столик. Після сніданку ми перейшли до «Іруньї». І там теж було тісно; що ближче було відкриття кориди, то більшало відвідувачів, і люди за столиками вже сиділи мало не впритул. Як завжди напередодні бою биків, у кафе стояв приглушений багатоголосий гомін. За жодних інших обставин тут так не гомоніли, хоч би як переповнене було кафе. Цей гомін тривав не вщухаючи, він огортав нас, і наші голоси зливалися з ним.

Я мав по шість квитків на всі бої: три— barrera — у першому ряді над самою ареною, й три — sobrepuerta — сидіння з дерев'яними спинками в середньому ярусі амфітеатру. Майкл вважав, що Брет слід на перший раз сісти подалі, і Кон виявив бажання сидіти з ними. Нам з Біллом випав перший ряд, а зайвий квиток я віддав офіціантові, попросивши продати його. Білл вирішив напутити Кона, як сидіти й куди дивитися, щоб не помічати коней. Білл уже бачив бій биків.

— Мені не страшно. От тільки б не було нудно, — сказав Кон.

— Он як?

— Не дивися на коня після того, як бик прохромить його, — сказав я Брет. — Стеж за тим, як бик нападає й як пікадор намагається відігнати його, але не дивись, як конає поранений кінь.

— Мені трошки страшно, — сказала Брет. — Я не знаю, чи зможу витримати.

— Зможеш, зможеш. Тільки на коней неприємно дивитись, і то в кожнім бою це триває лічені хвилини. Тож ти тоді просто відвернися.

— Все буде гаразд, — сказав Майкл. — Я ж сидітиму поряд.

— А нудно вам не буде, запевняю вас, — сказав Білл.

— Я заскочу в готель по бінокль і вино, — сказав я. — Чекайте мене тут. І дивіться, не впивайтесь.

— Я піду з тобою, — сказав Білл.

Брет усміхнулася нам.

Ми обійшли під аркадою залиту сонцем площу.

— Цей Кон сидить у мене в печінках, — сказав Білл. — Як тобі подобається це єврейське зазнайство: він, бач, боїться, що йому на кориді буде нудно!

— А ми постежимо за ним у бінокль, — сказав я.

— Ет, ну його до дідька в пекло!

— Він там давно вже смажиться.