Розділ «І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/»

Кілька разів під час бою биків я дивився в бінокль на Майкла, Брет і Кона. Вони почували себе начебто добре. Брет зовні була спокійна. Всі троє сиділи, подавшись уперед, спершись на бетонне поруччя.

— Дай-но мені бінокль, — сказав Білл.

— То як там Кон, нудиться? — спитав я.

— От же ж індик!

Після бою биків коло виходу нас підхопив і затис людський натовп. Зрозумівши, що нам не вибратися з нього, ми не опиралися, й він повільно сам поніс нас до міста. Нас охопило те особливе хвилювання, яке приходить після справді гарного бою. Фієста тривала. Барабанний гуркіт, пронизливі звуки дудок не вгавали, й у людському потоці раз у раз виникали острівці танцюристів. Танцюристів завжди оточував натовп, тож ми не бачили, що вони виробляють ногами. Тільки видно було, як угору-вниз, угору-вниз підстрибують їхні голови й плечі. Нарешті ми вибралися з натовпу й попрямували до кафе. Офіціант приніс притримані для нас стільці, ми замовили по абсенту й почали дивитись на заповнену площу й на натовп танцюристів.

— Ти не знаєш, що це за танець? — спитав Білл.

— Якийсь різновид хоти.

— У них кожен танок — інший, — сказав Білл. — Фігури залежать від музики.

— А танцюють хвацько.

Навпроти на тротуарі танцював гурт хлопців. Вони виробляли складні викрутаси, й обличчя в них були поважні й зосереджені. Танцюючи, вони дивилися на свої ноги. Їхні сандалі на мотузяній підошві то тупотіли, то хляпали по тротуару. Носки разом, п'яти разом, стрибок — і ступні разом. Потім музика несамовито вибухнула, стрибки на місці закінчилися, й хлопці, підтанцьовуючи, рушили вулицею далі.

— А ось і наше вельможне панство, — сказав Білл.

Вони переходили вулицю.

— Привіт добрим людям, — гукнув я.

— Привіт, друзяки, — відповіла Брет. — Ви зайняли для нас місця? Чудово.

— Знаєте, — сказав Майкл, — цей Ромеро чи як його там, — просто фантастика. Правда?

— Він чарівний, — сказала Брет. — І які розкішні зелені штани!

— Брет тільки на них і дивилася.

— Знаєте, завтра я відберу у вас бінокль.

— То ви задоволені?

— Ще б пак! Ми в захваті. Оце-то видовище!