Розділ «І СОНЦЕ СХОДИТЬ /ФІЄСТА/»

Моя кімната була замкнута, ключа я так і не знайшов, а тому піднявся на поверх вище й умостився на одному з ліжок у номері Кона. Вночі фієста не припинялася, та галас не заважав мені спати. Розбудив мене вибух ракети — сигнал, що з загону на околиці випущено биків. Зараз вони промчать через усе місто до арени. Я спав дуже міцно й прокинувся з відчуттям, що вже спізнився. Накинувши пальто Кона, я вийшов на балкон. На вузькій вулиці внизу не було жодної душі. На всіх балконах, однак, купчилися глядачі. Раптом вулицю заповнив натовп.

Люди бігли тісним гуртом. Вони завернули за ріг, і слідом за ними з'явились інші, які бігли швидше, а потім уже — окремі бігуни, які мчали щодуху. На кілька секунд вулиця спорожніла, а тоді бруківкою, скидаючи рогами, галопом промчали бики. За мить і люди, і бики зникли за поворотом. Один із бігунів упав, перекотився в канаву й завмер, але жоден бик не підскочив до нього, бо жоден його не помітив. Бики бігли, збившись докупи.

Коли вони зникли, з боку арени долинув несамовитий галас. Він не вщухав, поки не вибухнула ракета, сповіщаючи, що бики промчали крізь натовп на арені й ускочили в загін. Я повернувся до кімнати й ліг, аж тепер помітивши, що стояв на цементному балконі босоніж. Я подумав, що всі наші, певно, на арені,— й знову заснув.

Збудив мене Кон. Повернувшись, він почав роздягатись і підійшов до вікна, щоб зачинити його, бо з балкона по той бік вулиці люди зазирали до кімнати.

— То як, бачили? — спитав я.

— Еге ж. Ми всі були там.

— Обійшлося без жертв?

— Один бик увігнався в натовп на арені й розкидав чоловік сім-вісім.

— А як Брет, не злякалася?

— Все сталося так швидко, що ніхто не отямився.

— Шкода, що я проспав.

— Ми не знали, де ти. Поткнулися були до твоєї кімнати, а вона замкнена.

— Де ж ви гуляли до ранку?

— Танцювали в якомусь клубі.

— А мене сон здолав, — сказав я.

— Ух, і спати ж хочеться! — сказав Кон. — То воно так і триватиме без перерви?

— Атож. Цілий тиждень.

Білл прочинив двері й зазирнув до кімнати:

— Де ти був, Джейку?

— Я дивився з балкона. Ну як тобі?