Розділ 25

– Ми так само філософи, – Врумфондель погрозив програмістам пальцем, – як і не філософи.

– Ні, ми саме філософи, – стояв на своєму Маджіктайз, – ми прийшли сюди за дорученням Об’єднаного Товариства Філософів, Мудреців, Світочів та Усіх Інших Мислячих Громадян. Ми вимагаємо вимкнути цю машину, – він вказав на комп’ютер, – і негайно!

– А в чім, власне кажучи, справа? – поцікавився Лунквіль.

– А справа, товаришу, – сказав Маджіктайз, – у проблемі розподілу обов’язків.

– Ми вимагаємо, – заволав не своїм голосом Врумфондель, – щоб розподіл обов’язків вважався або не вважався проблемою.

– Нехай машини займаються арифметикою, – сказав Маджіктайз, – а вічні питання залиште нам. За конституцією з’ясування Вічних Питань закріплено за філософами. Немає нічого легшого, ніж відповісти на них за допомогою якоїсь там машини. Але тоді ми залишимось без роботи, чи не так? Дійсно, який сенс нам розвиватися й сперечатися до хрипу про існування чи не існування Бога, якщо досить запустити машину, і наступного дня вона видасть його номер телефону.

– Так, – закричав Врумфондель, – ми вимагаємо чіткого визначення меж сумнівів і невизначеності.

Цієї миті у кімнаті пролунав низький голос.

– Можна мені вставити слово? – мовив басом Великий Мислитель.

– Тоді ми оголошуємо страйк! – загорлав Врумфондель.

– Правильно, – підтримав його Маджіктайз. – Хотів би я побачити, як ви будете метушитись, товариші, коли філософи оголосять національний страйк.

Гудіння посилилось у кілька разів. Підключались допоміжні гучномовці, встановлені в лакованих, різьбленого дерева колонках. Механічний голос розкотився по залі:

– Я хотів сказати, – мовив комп’ютер, – що всі мої логічні ланцюги задіяні для з’ясування відповідей на запитання Про Суть Життя, Існування Всесвіту та про Усе Інше, – він не квапився, насолоджуючись загальним заціпенінням.

– Щоправда, на виконання програми потрібен деякий час.

– Скільки? – Фук поспіхом позирнув на годинник.

– Сім з половиною мільйонів років, – відказав Великий Мислитель.

Лунквіль і Фук збентежено перезирнулись.

– Сім з половиною мільйонів років? – вигукнули вони в один голос.

– Так, – відрізав великий Мислитель, – я попередив вас, що мені слід подумати. Що ж до проблеми розподілу обов’язків, то її вирішення неодмінно приверне пильну увагу громадськості й створить рекламу всій філософії. Кожен почне розробляти власну теорію, гадати, до якого висновку я дійду. Врешті-решт, від цього виграють, найперше, філософи. Ви будете нападати один на одного в пресі, суперечки підігріють громадську зацікавленість, і гроші самі потечуть до ваших кишень. Ну то як?

Філософи завмерли.