Розділ «ЛЮДИНА, ЩО ПРАГНУЛА КЕРУВАТИ»

Кондуктор так і зробив.

— Тепер ви дайте ці чотири пенси мені.

Приятелька віддала.

— А ви,— звернулась дама знову до кондуктора,— дайте мені вісім пенсів, і ми з вами розрахуємось.

Кондуктор недовірливо відлічив їй вісім пенсів — одну монету в шість пенсів, одержану від першої дами, тоді один пенс і ще дві монетки по півпенса, які він дістав зі своєї сумки,— і відійшов далі, забурмотівши собі під ніс, що він не арифмометр і не повинен уміти рахувати з блискавичною швидкістю.

— Тепер,— обернулася старша дама до молодшої,— я винна вам шилінг.

Я думав, що епізод цим і вичерпається, аж раптом один червонолиций добродій, що сидів по другий бік проходу, заявив на весь голос:

— Кондукторе, ви недодали цим дамам чотири пенси!

— Хто це кому недодав чотири пенси? — обурився кондуктор з горішньої сходинки.— Квиток коштує два пенси.

— Двічі по два пенси це не вісім пенсів! — запально заперечив червонолиций добродій.— Скільки ви йому дали, пані? — звернувся він до першої дами.

— Шість пенсів,— відповіла дама, перевіривши свій гаманець.— А потім, пригадуєте, я дала ще чотири пенси вам? — додала вона, обертаючись до приятельки.

— Дорогенькі ж у вас вийшли квитки,— зауважив простакуватий на вигляд пасажир, що сидів ззаду.

— Та що ви, голубонько, хіба це могло бути?!— здивувалася друга дама.— Адже я з самого початку була винна вам шість пенсів.

— Але ж я вам дала чотири пенси! — наполягала перша.

— Ви дали мені шилінг,— сказав кондуктор, підійшовши ближче і осудливо тицяючи пальцем на старшу даму.

Та кивнула головою.

— А я вам дав одну монету в шість пенсів і дві по пенсу, так?

Дама підтвердила.

— А їй,— кондуктор показав на другу даму,— дав чотири пенси. Правильно?

— І ці чотири пенси, пригадуєте, я віддала вам,— підхопила молодша дама, звертаючись до старшої.