Розділ 13 Вбивця

— Зажди, Джейку! Я думала, що ти все знаєш. Минулої ночі ти сказав, що залишатись у моїй кімнаті небезпечно. Я гадала, ти знаєш, що по мене може прийти вампір. Хіба ти не це мав на увазі?

Якусь мить він вагався, а тоді швидко схилив голову.

— Ні, я не це мав на увазі.

— Тоді чому ти подумав, що тобі буде не зовсім безпечно залишатися в моїй кімнаті?

Він подивився на мене винуватими очима.

— Я не казав, що це небезпечно для мене. Я думав про тебе.

— Що ти маєш на увазі? Він опустив очі й копнув камінчик.

— Є ще одна причина, з якої я не повинен перебувати біля тебе, Белло. Перш за все, я не мав розповідати тобі про нашу таємницю. А ще це небезпечно для тебе. Адже якщо я сильно засмучусь… або розізлюсь… то можу тебе поранити.

Я ретельно все обміркувала.

— Коли ти дратувався раніше… коли я кричала на тебе… і тебе трусило?…

— Так, — він схилив голову ще нижче. — Це було дуже нерозумно з мого боку. Треба краще тримати себе в руках. Присягаюся, я не збирався скаженіти, байдуже, що б ти мені сказала. Але… Я так засмутився, коли подумав, що втратив тебе… що ти не можеш змиритися з тим, хто я є…

— А що сталося б… якби ти оскаженів? — прошепотіла я.

— Я б перевернувся на вовка, — прошепотів він у відповідь.

— І тобі не потрібен повний місяць? Джейк закотив очі.

— Голлівудська версія не зовсім вірна, — зітхнув він і знову став серйозним. — Тобі більше не треба так боятися, Білко. Ми про все подбаємо. Ми наглянемо за Чарлі та рештою мисливців — ми не дозволимо, щоб із ними щось сталося. Довірся мені.

Одна фраза була ключова й очевидна, я повинна була звернути на неї увагу раніше, але мене так захопила думка про те, що Джейкоб та його друзі билися з Лораном — я й не помітила, що Джейкоб говорить у майбутньому часі.

Ми про все подбаємо.

Отже, ще не все скінчено.

— Лоран мертвий, — мовила я, важко дихаючи, всередині все похололо від жаху.

— Белло? — запитав Джейкоб тривожно, торкнувшись рукою моєї блідої щоки.