Розділ «ПОВЕРНЕННЯ КОРОЛЯ»

І вони не мовили ні слова більше; і поки вони так стояли на стіні, вітер ущух, і сонце потьмяніло, й усі звуки в Місті та на полях завмерли: ні вітру, ні голосу, ні пташиного крику, ні шелесту листя, навіть їхнього дихання не було чути. Час зупинився.

І руки їхні зустрілись і сплелися, хоча самі вони того не помітили. І вони стояли і чекали, самі не знаючи, чого. І тоді їм здалося, що над пасмом далеких гір виросло ще одне пасмо — темряви, — наче хвиля, готова затопити весь світ, і довкола миготіли блискавки; а потім земля здригнулась, і стіни Міста затремтіли в них під ногами. А далі весь край неначе зітхнув, і серця їхні знову забилися сильніше.

— Так було в Нуменорі, — сказав Фарамир і здивувався з власних слів.

— У Нуменорі? — перепитала Еовіна.

— Так, — відповів Фарамир, — у далекій західній землі, яка загинула: величезна темна хвиля затопила зелені поля та гори, і настала непереборна темрява. Мені це часто сниться.

— Отже, ти гадаєш, наближається Темрява? — сказала Еовіна. — Невідворотна Темрява? — І раптом вона притулилася до нього.

— Ні, — відповів Фарамир, зазирнувши їй в обличчя. — Це мені лише привиділося. Я не знаю, що відбувається. Тверезий розум підказує мені, що трапилося велике лихо і настали останні дні. Та серце моє не погоджується; дихати легко, всупереч розуму, мене переповнюють надія та радість. Еовіно, Еовіно, Біла Панно Рогану, в цей час не вірю я, що темрява переможе!

І він нахилився і поцілував її в чоло.

І так вони стояли на стіні Міста Ґондору, і здійнявся сильний вітер, і він розвіяв і переплів у повітрі їхнє волосся, чорне та золоте. І Тінь відступила, і Сонце відкрилось, і світло залило землю; води Андуїну зблиснули сріблом, і в усіх будинках Міста люди заспівали від радості, самі не знаючи, чому.

І Сонце ледь перехилило за полудень, коли зі сходу прилетів великий орел, принісши — понад усі сподівання — звістки від правителів Заходу, і так закричав він:

Співайте пісню, люди Вежі Арнору,

бо Земля Сауронова запалась навіки

і нема Темної Вежі.

Радо співайте, Вежі Вартової бійці,

вартували не марно ви,

Чорну Браму розбито,

увійшов ваш Король

звитяжно у неї.

Втішно співайте, ви, Заходу сини,

ваш Король прийшов до вас