Розділ «Мораль»

— Покажіть мені гроші, — відома фраза, та Норма не могла згадати звідки вона.

— Після того як я побачу запис.

Камера все ще лежала в зім’ятій сумці. Жінка дістала її разом із кабелем. У кабінеті священика стояв маленький телевізор. Норма під’єднала до нього кабель і натиснула кнопку відтворення. Вони дивилися на жінку в бейсболці з емблемою «Нью-Йорк Метц», яка сиділа на лавці. У неї за спиною гралося кілька дітей. А за дітьми мамці теревенели про свою звичну дурню: обгортання, вистави, які вони або бачили, або збиралися подивитися, нова машина, наступна відпустка. Бла-бла-бла.

Жінка підвелася з лавки. Миттєво ввімкнувся зум. Зображення трохи посмикалося, а тоді завмерло.

І тут Нора натиснула кнопку паузи. Це була Чедова ідея, з якою вона погодилася. Вона довіряла Вінні, але лише до певної міри.

— Я хочу побачити гроші.

Вінні дістав ключ із кишені свого кардигана. Відкрив ним центральну шухляду столу. Старий робив усе лівою рукою, бо частково паралізована права погано слухалася.

Зрештою, там лежав не конверт. Це була середнього розміру коробка Служби Доставки. Жінка зазирнула всередину та побачила кілька пачок по сто доларів. Кожна з них була перетягнута гумкою.

— Там уся сума, плюс трохи зверху.

— Чудово. Дивіться на те, що купили. Усе, що вам треба зробити, — це натиснути кнопку відтворення. Я зачекаю на кухні.

— Ви не хочете подивитися зі мною?

— Ні.

— Норо, здається, з вами також трапилася маленька неприємність. — Він торкнувся кутика своїх вуст, із того боку, де вони все ще були трохи опущені вниз.

Невже вона колись справді вважала, що у священика овече лице? Як тупо з її боку. Як сліпо. Звісно, не було воно й вовчим. Скоріше, чимось посередині. Псячим обличчям, можливо. Обличчям такого пса, що вкусить, а тоді втече.

— Я вдарилася об двері, — відповіла жінка.

— Я бачу.

— Гаразд, я подивлюся це разом з вами, — сказала Нора та знову сіла. Вона сама натиснула на кнопку «Плей».

Двічі вони передивилися відео, в абсолютній тиші. Запис тривав близько тридцяти секунд. Це означало, що кожна секунда коштувала близько шістдесяти шести сотень доларів. Нора підрахувала це, ще коли переглядала запис разом із Чедом.

Після другого разу священик натиснув на «Стоп». Нора показала, як діставати з програвача маленьку касету.

— Це ваше. Камера має повернутися до хлопця, у якого мій чоловік її позичив.