Розділ «Вісімдесят перша миля»

Ярмарок нічних жахіть

Дитячий крик може бути одним із найефективніших природних механізмів виживання, але, коли йдеться про подорож швидкісною автострадою, ніщо не зрівняється з припаркованим крузером поліції штату. Особливо якщо супроти руху машин стирчить чорне безлике рило радарного детектора. Водії, які мчать сімдесят, скидають швидкість до шістдесяти п’яти; водії, які мчать вісімдесят, наступають на гальма і починають у голові рахувати, скількох балів вони позбудуться зі своїх водійських прав, якщо за ними слідом вирушать сині блимавки. (Це такий цілющій вплив, що швидко минається; за десять чи п’ятнадцять миль далі по трасі ті скорогони знову панічно женуть.)

Краса припаркованого крузера, принаймні на думку патрульного поліції штату Джиммі Голдінга, полягала в тім, що робити тобі нічого насправді не треба. Ти просто зупиняєшся і дозволяєш природі (наразі людські природі) постачати винних. Цього хмарного квітневого дня його поліцейський радар «Сіммонс» навіть не був увімкнутий[53] і машини, що проїжджали по І-95 у південному напрямку, залишалися для Голдінга лише фоновим шумом. Усією увагою він поринув у спертий на нижню дугу кермового колеса айпад.

Він грав у схожу на скребл гру «Слова з друзями», його зв’язок з Інтернетом забезпечував провайдер «Верізон»[54]. Його опонентом був старий приятель по підрозділу Нік Ейворі, який тепер служив патрульним у штаті Оклахома. Джиммі не міг собі уявити, як хтось може поміняти Мейн на Оклахому, йому це здавалося нерозумним рішенням, проте сумнівів щодо того, що Нік є першокласним гравцем у «Слова з друзями» бути не могло. З кожних десяти ігор він перемагав Джиммі в дев’яти, вів він перед і цього разу. Але зараз відрив Ніка був незвично малим, і всі літери в його електронній торбі закінчилися. Якщо він, Джиммі, зможе зіграти тими сімома літерами, які в нього ще є, то здобуде важко зароблену перемогу. Зараз він зосередився на ПЕЧА. Шість літер, які в нього залишилися, були: Р, Т, И, У, Є та ще одна П. Якщо він якось зможе модифікувати ПЕЧА, то не тільки виграє, а й заллє за шкуру сала своєму старому приятелеві. Але надії на це не проглядалося.

Він роздивлявся решту гральної панелі, де перспективи здавалися ще менш плідними, коли двічі різко кувікнула його рація. Це був сигнал «увага всім підрозділам» від 911 у Вестбруку. Джиммі відкинув свій айпад і додав гучності.

— Усім підрозділам, увага. Хтось перебуває неподалік відпочинкової зони «81 Миля»? Є хтось такий?

Джиммі потягнув мікрофона:

— Дев’ять-один-один, рапортую: це Сімнадцятий. Я зараз на вісімдесят п’ятій милі, трохи південніше відгалуження Лісбон-Сабатес.

Жінка, яку Рейчел Луссіер подумки назвала «пані 911», не переймалася тим, щоб перепитувати, чи є хтось іще ближче; новим крузером «Корона Вікторія» Джиммі часу туди якихось три хвилини, а може, й менше.

— Сімнадцятий, три хвилини тому я отримала дзвінок від маленької дівчинки, яка сказала, що її батьки мертві, й відтоді я мала чимало дзвінків від людей, які казали, що біля тієї відпочинкової зони перебувають двоє маленьких дітей без дорослих.

Він не переймався тим, аби перепитувати, чому ніхто з тих численних людей, які телефонували, не зупинився. Стикався з таким і раніше. Інколи люди бояться вплутуватися в юридичні формальності. Хоча частіше це відверті випадки поведінки «мені на це насрати». Багато такого коїлося навкруги. Але ж… діти. Господи, тільки подумати.

— Дев’ять-один-один, я беруся за це. Сімнадцятий відбій.

Джиммі ввімкнув свої блимавки, перевірив у люстерках заднього огляду, чи вільний шлях, а потім різко рвонув із гравійного узбіччя зі знаком: «РОЗВЕРТАТИСЯ ЗАБОРОНЕНО, ОКРІМ ОФІЦІЙНОГО ТРАНСПОРТУ». Восьмициліндровий двигун «Корони Віки» лютував, цифровий спідометр промиготів до 95, де й завис[55]. По обох боках дороги запаморочливо мелькотіли дерева. Він наздогнав якийсь старий, незграбний «Б’юїк», що вперто не бажав поступатися смугою, і обійшов його. Повернувшись знову на швидкісну смугу, Джиммі побачив відпочинкову зону. І ще дещо. Двоє маленьких дітей — хлопчик у шортах і дівчинка в рожевих штанцях — сиділи на тросах огорожі вздовж проїзду. Вони були схожими на найменших у світі бродяг, і серце в Джиммі стислося аж до болю. Він мав власних дітей.

Побачивши блимаючі вогні, вони підвелися, і на одну жахливу секунду Джиммі подумав, що малюк ступить перед його крузером. Благослови Боже ту маленьку дівчинку, яка вхопила його за руку й крутнула назад.

Джиммі скинув швидкість так нагло, що його блокнот штрафних квитанцій, реєстраційний журнал та айпад полетіли каскадом із сидіння на підлогу. Передок «Вікторії» трохи занесло, але він виправив машину і зупинив її, заблокувавши проїзд, де вже стояли кілька машин. Що це тут трапилося?

Якраз визирнуло сонце, і в мозку патрульного Джиммі Голдінга зблиснуло абсолютно невідповідне поточній ситуації слово: «ПРИПЕЧАТУЄ. Я можу викласти ПРИПЕЧАТУЄ і виграти начисто».

Та маленька дівчинка вже бігла до водійських дверей крузера, тягнучи за собою свого зарюмсаного, спотикливого меншого брата. Її обличчя, бліде й перелякане, мало вираз на роки старший, ніж годилося б, а в братика на шортах розпливлася велика волога пляма.

Обережно, щоб не вдарити їх дверима, Джиммі виліз. Щоб опинитися на їх рівні, він опустився на одне коліно, і вони кинулися йому в обійми, мало не перекинувши його навзнак.

— Тпру, тпру, легше, з вами все буде гара…

— Ота погана машина з’їла мамуню й тата, — сказав маленький хлопчик, показуючи. — Та погана машина, що отам. Вона з’їла їх цілком, як той поганий воук з’їв Чевону Шавочку. Ви мусите дістати їх назад.

Неможливо було зрозуміти, на який саме автомобіль указує пухкенький палець. Джиммі бачив їх чотири: універсал, що мав вигляд, ніби був проїхав дев’ять важких миль якимись лісовими манівцями, чистенький-акуратненький «Пріус», «Додж Рем» із причепленим трейлером для перевезення коней і «Форд Експідішен».

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Ярмарок нічних жахіть » автора Стівен Кінг на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Вісімдесят перша миля“ на сторінці 18. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи