— Річ складна до такої міри, до якої вона виражає ряд позитивних характеристик,— відповів він.
— Позитивних характеристик?
— Ряд позитивних характеристик включає Життя, Свідомість, Свободу, Спорідненість, Творчість, Справедливість і багато іншого.
— А звідки прийшов цей ряд позитивних характеристик? Хто створив цей список?
— Вони є загальновизнаними і, я певен, будуть визнані і твоїми розвиненими та просунутими позаземними цивілізаціями. Якщо звернеш увагу на їхні протилежності, то побачиш, чому вони є позитивними характеристиками: Смерть, Несвідомість, Рабство, Ворожнеча, Знищення і Несправедливість. Ти ж бачиш, про що я, хіба ні? Ці позитивні характеристики — універсальні.
— Гаразд, якщо ми приймемо ряд позитивних характеристик, то як їх виміряємо? Хто зможе їх виміряти? Як ми вирішимо, що є більш позитивним і менш позитивним, Ідрисе?
Біля нас з’явилася чорна кішка, вигинаючи спину.
Привіт, Північ. Як ти сюди дісталася?
Кішка стрибнула мені на коліна, випробувала чи то покарала мою терплячість кігтями і вляглася спати.
— Існують два способи розглядати нас,— розповів Ідрис, дивлячись на дерева, що тріпотіли від пташок.— Один стверджує, що ми — лише космічна випадковість, глюк, щасливчики, які пережили справжніх володарів Землі — динозаврів — після закінчення Юрського періоду. Цей погляд твердить, що ми такі єдині, бо цей глюк навряд чи повториться ще десь. І що ми живемо у всесвіті, який містить нас — і мільярди планет, на яких немає нічого, крім мікробів, слабких маленьких метанопродуцентів, археїв і бактерій, що заселяють солоні моря.
Навколо нього трохи покружляла бабка. Він потягнувся до неї рукою, бурмочучи сам до себе. Потім тицьнув пальцем на ліс, і бабка полетіла геть.
— Інший спосіб,— провадив Ідрис, знову обертаючись до мене,— твердить, що такі, як ми, є скрізь, у кожній галактиці, а в нашій галактиці, в нашій сонячній системі, за дві третини шляху від усіх подій у Молочному Шляху, саме нам пощастило стати частиною локальної еволюції. Як думаєш, яке пояснення є більш правдоподібним ?
І як же я думав? Я приволікся назад до мосту ідей.
— Ставлю гроші на останнє. Якщо таке відбувається тут, то, мабуть, і ще десь.
— Отож-бо. Швидше за все, ми не єдині. І якщо Всесвіт створив нас і подібних нам, якщо суп приготований ідеально, тоді ряд позитивних характеристик стає надзвичайно важливим.
— Для нас?
— І для нас, і для них.
— То ми говоримо про істотні й умовні відмінності?
Він розсміявся.
— Де ти вчився? — поцікавився він, оглядаючи мене, неначе вперше.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь гори» автора Грегорі Девід Робертс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина VII“ на сторінці 6. Приємного читання.