— Він сказав: «Це просто доленосний зв’язок. Я збираюсь у політику і, якщо одружишся зі мною, зроблю твою програму пріоритетною ».
— Він запропонував таке у ліфті.
— Так.
— І ти погодилася?
— Так.
— Після години у ліфті?
— Так,— нахмурилася вона.
Вона зазирала мені в очі, зелені ферзі розгулювали сірими небесами.
— Зачекай-но,— обурилася вона.— Ти не вважаєш, що чоловік може запропонувати мені одружитися після години у зламаному ліфті, еге ж?
— Я такого не казав...
— Моя найшвидша пропозиція пролунала рівно через п’ять хвилин,— заявила вона.
— Я такого не казав...
— Я б кинула тобі виклик це переплюнути, але знаю, що ти не зможеш, тож навіть не дозволю спробувати.
— Без образ, але яка в нього була мета, окрім тебе?
— Він зізнався, що хотів розізлити свою родину, а це був найкращий спосіб. Він уже шукав когось схожого на мене.
— Навіщо йому потрібно було злити свою родину?
— Ранджит мав контроль над родинними активами, але його брати й сестри намагалися завадити проведенню деяких нечесних угод. Вони вже тричі подавали на нього до суду, намагаючись отримати гроші, які він викидав на вітер. Він шукав дружину, яку можна було перетворити на зброю.
— Щоб їм протидіяти?
— Отож-бо. Він їх не міг просто так позбутися і знав, що вони не зможуть тримати язик за зубами щодо його іноземної дружини, особливо якщо ця іноземна дружина не зможе мовчати про них.
— Ви все це за годину виметикували? Ти вирішуєш його проблеми, а він твої. Незнайомці у ліфті, серйозно?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Тінь гори» автора Грегорі Девід Робертс на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина XII“ на сторінці 30. Приємного читання.