Учта для гайвороння
Семвел
— Та мабуть. — «Треба ж десь спати.»
— Я тобі принесу вовняних ковдр. Од кам’яних стін уночі холодком повіває, навіть тут.
— Красно дякую.
В блідому, тихому, м’якотілому юнакові було щось таке, до чого Сем відчув відразу. Але не схотів здатися нечемним, тому додав:
— Моє ім’я насправді не Смертяний. Я — Сем. Семвел Тарлі.
— А я — Баш, — відповів малий. — Чув казки про Баша-свинопаса?
Наступний розділ:
Тим часом на Стіні
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Учта для гайвороння» автора Джордж Р.Р. Мартин на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Семвел“ на сторінці 9. Приємного читання.